ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Андрій Іванов: «Якщо травматологів змусять заробляти на відділення самостійно, ми впораємося»

15 листопада минулого року відділення травматології Коломийської центральної районної лікарні очолив Андрій Іванов. До того він близько 20 років пропрацював там. Про досягнення, готовність коломийської лікарні до реформ, потреби відділення, а також плани на найближчий рік він розповів у ексклюзивному інтерв’ю «ДК».

Професійний шлях

У відділення травматології Андрій Іванов прийшов ще інтерном. Через 1,5 роки навчання влаштувався на роботу в Печеніжинську поліклініку й одночасно - ургентним травматологом у Коломийській ЦРЛ. У 2012 році отримав пів ставки лікаря-ординатора травматологічного відділу, в 2014 році – ще пів.

У 2014-2015 роках разом із колегою Дмитром Макаричевим проходив стажування в німецькій клініці, що спеціалізувалась здебільшого на ортопедичних операціях. Саме від німецьких колег лікарня в Коломиї отримала цінний дарунок – ЕОП (електронно-оптичний перетворювач) – обладнання, за допомогою якого з 2015 року проводяться операції сучасними металоконструкціями.

«Малоінвазивне оперативне втручання ми почали з інтрамедулярного блокуючого стержня при переломі плечевої кістки, - згадує пан Андрій. – Воно проводиться з розрізу 2 - 3 сантиметри. В 2015 році ми провели таку ж операцію на гомілках».

«По травматології ми практично робимо все!»

З 2015 року відділ, завдяки нововведенням і відданій праці лікарів, займає перше місце в області серед районів по оперативній активності – 45 – 50 %.

«Коли я прийшов сюди в 2001 році, палати були на 10 - 12 ліжок, - каже Андрій Іванов. – Пацієнти по два місяці перебували на скелетному витязі, потім їм одягали кокситно-гіпсову пов’язку від тазу до п’яти,яку, залежно від перелому, вони носили ще близько двох місяців».

У 2016 році в Коломиї вперше при переломі променевої кістки (довга трубчаста кістка передпліччя – ред.) в нижній третині пацієнту поставили пластину.

В 2017 впровадили PFNA , гама-стержень і DHS-систему при переломах проксимального відділу (верхньої частини - ред.) стегнової кістки. Раніше після такої операції в старшому віці, як правило, кістка зросталася лише в 30 %.

 

«ЕОП – це, грубо кажучи, рентген в операційній. Ми робимо знімок та одразу на моніторі бачимо ділянку, куди встановлюємо конструкцію, та що робимо далі, - розповідає очільник відділення. –Раніше операція тривала близько трьох-чотирьох годин на ортопедичному столі. Участь у ній брало пів відділення та рентгенолог. Тепер - в середньому 15 хвилин. Мій особистий рекорд при переломі шийки стегнової кістки – 9 хвилин».

Такий титановий стержень вводиться в кістку. Потім, за допомогою навігаційної системи,вкручується в шийку стегна гвинт і ніжка фіксатора блокується шурупом. Уже на наступний день людина підіймається на ноги: можна давати навантаження 50 % ваги тіла на пошкоджену кінцівку. Переважно такі переломи трапляються в старшому віці.

 

Вже кілька років у відділенні проводять операції на виправлення деформації першого пальця стопи.

Два роки тому, за сприяння районної влади, відділенню подарували новий операційний стіл із ортопедичними насадками. Без нього сучасні операції були б неможливими.

Минулого року, за згодою пацієнта, впровадили також однополюсне цементне ендопротезування кульшового суглобу. Все минуло успішно.

«В область ми практично не скеровуємо нікого, - додає пан Андрій. - З усіма складними випадками намагаємося впоратися самі, в тому числі кістково-пластичними операціями та перепротезними переломами».

Реалії відділення в умовах реформ

З 1 квітня вторинна ланка медицини готується підписувати договір із НСЗУ (Національна служба здоров’я України, - ред.). За цієї умови лікарі змушені будуть заробляти гроші на зарплати та потреби лікарні.

Ургентну допомогу надають травматологи в травмпункті. Випадки, що потребують стаціонарного лікування, скеровуватимуть до відділу. Тут пацієнтів будуть дообстежувати, оперувати тощо.

Спочатку відділення травматології було розраховане на 60 ліжок. У зв’язку з реформами, їх стало 50, потім – 45, а зараз – 35. Щоправда, справа не в скороченні, просто відділили нейрохірургію.

У стаціонарі працюють чотири лікарі. Відділ вторинної медичної допомоги мав би займатися виключно оперативним лікуванням. Амбулаторні ж хворі – пацієнти сімейних лікарів.

«Якщо випадок надто складний для сімейного лікаря, він передає пацієнта нам. Разом із хворим до нас прийдуть і державні кошти, - пояснює Андрій Іванов. - НСЗУ фінансуватиме 60 % потреб лікарні, 40 % ми маємо заробити».

За словами керівника відділення, найбільш високооплачувані відділення - це травматологія та хірургія – як і в цілому світі:

«Технічно та за рівнем кваліфікації ми готові».

Пан Андрій підкреслює, що закордоном лікар-оператор не займається веденням хворого ні до, ні після операції – для цього є інший лікар. Винятки становлять лише складні випадки.

«В Україні оператор веде хворого від моменту його потрапляння на приймальний покій до виписки: організовує всі аналізи, обстеження, огляди терапевта та суміжних спеціалістів. Бо не проблема прооперувати хворого, його треба ще й виходити, - каже лікар. – 5-7 днів після операції ми ведемо хворих: перев’язки, лікування тощо. А після виписки вони не хочуть іти до поліклініки - повертаються до того, хто оперував».

Аж поки травма не заживе, потерпілий навідує травматолога чи хірурга в лікарні: приходить на огляди, рентгени протягом місяця чи двох – скільки буде потрібно.

«Це свідчить про довіру, але фізично – важко, - скаржиться Андрій Іванов. - Мій робочий день триває до 16:00, але рідко я виходжу з кабінету раніше 17:00 – 19:00».

Плани та потреби

Цього року лікарі планують широко впровадити ендопротезування.

«Ми давно були готові це робити, але потрібна операційна, в якій проводитимуться виключно ендопротезування», - пояснює пан Андрій.

«Окрім того хочемо зайнятися епідуральним адгезіолізісом (малоінвазивний, ефективний метод лікування больового синдрому в попереку і «відбитих» болів в нижніх кінцівках при різних захворюваннях поперекового відділу хребта – ред.), адже 50 – 60 % скарг травматології припадають саме на болі в спині», - каже очільник відділення.

Якщо раніше грижу диску лікували великим оперативним втручанням, тепер – через сакральний отвір вводять катетер під ЕОПом, встановлюють під проблемну точку та протягом кількох днів вводять медикаменти, котрі сприяють розсмоктуванню грижі. Стажування заплановані вже на лютий.

Щодо обладнання – перш за все коломийські травматологи мріють про новий ЕОП та артроскоп - апарат, за допомогою якого можна робити операції на суглобах.

«За старою методикою, меніскектомія (операція, в ході якої частково чи повністю видаляють меніски – хрящева прокладка, що виконує роль амортизатора в суглобі, стабілізує його – ред.) – травматична: виконується косий розріз на 5 – 6 сантиметрів. За допомогою артроскопу – це два розрізи по 1 сантиметру. Так можна проводити пластику зв’язок, лікувати артроз», - пояснює пан Андрій.

Зовнішній вигляд лікарні теж багато значить. Якщо в приміщенні – ремонти відповідного рівня та сучаснеобладнання – в людини є довіра.

Цього року медики планують замінити труби. А згодом - повністю відремонтувати хірургічний корпус, адже востаннє тут ремонт робили майже 15 років тому. Далі мріють обладнати операційну за останнім словом техніки.

Юлія МАРЦІНОВСЬКА