За що коломияни люблять даунхіл? ФОТО

Хобі – це те, що робить кожного з нас унікальним. Комусь до вподоби тихе в’язання, а хтось не тямить себе без нової дози адреналіну.

Даунхіл (швидкісний спуск) – екстремальна гоночна дисципліна гірського велосипеда, суть якої полягає в проходженні траси на певний час (Wikipedia.org). Та визначення – це тільки вершина айсберга.

Про тонкощі цього виду спорту та те, наскільки він популярний у Коломиї, розповів Віталій Юрковський.

Звідки ти дізнався про даунхіл?

Дізнався, відколи почав навчатися в Коломиї. Тут було дуже багато людей, які вже займалися цим видом спорту. Так і дізнався. Потім в інтернеті цікавився, на різних американських сайтах читав. Згодом сам вирішив цим зайнятися. Тепер це вже не хобі, а стиль життя.

І скільки часу так триває?

Від 2012 року.

З чого почав свій шлях даунхілера?

Саме в мене все почалося з покупки велосипеда. Тоді я їздив тренуватися в Тисовому заповіднику, спускалися там різними стежками. З кожним роком удосконалювали свої навики, збирали більш професійні велосипеди.

Як саме збирали?

Особисто я велосипед збираю по запчастинах під себе. Скуповую та збираю ті, які мені підходять. А можна купити у виробника готовий, вже зібраний велосипед. Такий коштуватиме, якщо брати новий, наприклад 2017-2018 року, десь 5 – 6 тисяч євро. Є й дорожчі. Залежить від індивідуального бажання кожного – збирати чи купувати новий.

З яких вершин тобі особисто вже доводилося спускатися?

Був на Говерлі, Маковиці, в парку Пилипець. Там працював цілий сезон. Цей парк досить відомий, там проводять чемпіонати України. Цього року проводили другий етап.

Скільки людей мають таке ж хобі в Коломиї?

Наскільки знаю, десь до 10. Це ті, яких я знаю особисто.

Як батьки поставилися до такого екстремального захоплення?

До мого повноліття ставилися з насторогою, забороняли. Але тепер уже нічого не кажуть (сміється).

Маєш досвід небезпечних спусків?

Небезпечні ситуації завжди є. Одного разу, коли в горах катались, пішов дощ. Було дуже погано видно дорогу. Тоді я впав з велосипеда. Травм, на щастя, не було.

А як щодо змагань?

У змаганнях участі не беру, катаюся для себе.

Що взагалі дають змагання даунхілеру?

Можна визначити свій рівень серед друзів чи в Україні або області. Щоб знати свої результати. Переможе той, хто швидше з’їде з гори. Не можна перетинати розмітки трас і знімати на камеру.

Чому не можна знімати?

Час фіксується спеціальними пристроями. Якщо знімати на камеру, можна змонтувати відео на свою користь. Такі правила Федерації велоспорту.

Назви основні переваги даунхілу.

Той, хто вирішить стати даунхілером, ніколи не пошкодує про це. Всі гроші доведеться вкладати у велосипед. Жодних шкідливих звичок, бо грошей не буде ні на алкоголь, ні на сигарети (сміється). Увесь вільний час буде присвячений велосипеду. Багато треба планувати поїздок у гори чи тому подібне. А ще цей вид спорту передбачає друзів-однодумців, тож завжди є про що поговорити й обговорити, наприклад змагання чи велосипедні новинки.

Юлія МАРЦІНОВСЬКА