ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

"Вчитель року" з Коломийщини Оксана Дем’янчук - про перемогу і новий досвід

На Всеукраїнському конкурсі "Вчитель року 2019" Прикарпаття представлятиме вчителька з Коломийщини Оксана Дем’янчук. За перемогу педагогиня отримала від БФ "Покуття" планшет, також фонд пообіцяв їй компенсувати всі витрати на поїздку. Жінка народилася у вчительській сім’ї, зізнається, що саме батьківська порада стала рушійною у виборі майбутньої професії. "Дзеркало" завітало в рідне селище педагогині – Гвіздець і дізналося, над чим після перемоги працює пані Оксана.   -Я дуже довго налаштовувалася на те, щоб взяти участь. Насправді, дуже сильно хвилювалася і думала, що це "молодіжний" конкурс. Насамперед хотіла отримати нові знання, обмінятись досвідом і абсолютно не думала про перемогу. На конкурсі була доволі велика конкуренція. Але, завдяки йому, знайшла нових друзів та повернулася з позитивними емоціями, – розповідає на початку розмови про враження "Вчителька року". – Як відбувався конкурс? – Цього року конкурс відрізнявся від минулорічного через велику кількість практичних завдань без доступу до Інтернету. Відбувався він у два етапи. Перший проходив 17, 18 і 20 грудня, в ньому взяло участь 19 вчителів. Це був відбірковий тур, для якого потрібно було підготувати конспект уроку у вигляді тренінгу, пройти тестування і виконати практичну частину. Другий етап – розробка проекту і проведення уроку. До другого етапу пройшло 9 учасників. Конспект у формі тренінгу я підготувала у формі чобітка святому Миколаю, у проекті мала завдання розповісти про толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих, а урок повинна була провести на тему критичного мислення і розвитку пам’яті для 20 хлопців і 6 дівчат. Зізнаюся чесно, було страшно, але діти мене дуже підтримували. Загалом було п’ять номінацій: французька та англійська мови, "Основи здоров’я", інклюзія та географія. Всеукраїнський етап конкурсу з моєї дисципліни відбудеться з 4 по 12 квітня у Полтаві. Минулого тижня Івано-Франківський інститут післядипломної освіти проводив з нами тренувальні заняття. Тож потрохи готуюся… – Чому серед усіх предметів обрали "Основи здоров’я"? – Насправді зараз університети не готують фахівців у цій сфері. Переважно об’єднують "Трудове навчання" з "Основами здоров’я" чи біологією. Спочатку я мала "Основи життя", пізніше, у старших класах, – "Основи безпеки життєдіяльності". Мені цей предмет цікавий і насправді подобається. Цього року вперше його внесли у номінацію на обласному та всеукраїнському рівні. Таким чином сподіваюся, ми будемо цей предмет популяризувати. – Що він включає в себе? – Перше – фізична складова. Це фізичний і індивідуальний розвиток. На початку навчального року завжди визначаємо індекс маси тіла, це співвідношення маси тіла до зросту. Тоді визначаємо правильні пріоритети: займатися спортом чи вести здорове харчування. Друге – психологічна складова: уникнення стресів, депресій, вміння розв’язувати конфлікти. Ця частина особливо важлива для 8 і 9 класів. Наступна – соціальна складова: вміння жити в соціумі. І остання – духовна: поняття моралі, добра і зла. – Чому вирішили стати вчителькою? – Я народилася у сім’ї вчителів. Мій тато працював 25 років директором школи та 18 років головою селищної ради. Мама також вчителька. Напевне, головну роль у виборі професії зіграла батьківська порада. Я закінчила школу і вступила в Івано-Франківський педінститут імені Стефаника, де була наймолодшою і трохи дитячою. Мене одразу обрали старостою, що навіть трохи налякало. Але група у нас була дуже дружня і дотепер ми спілкуємося. Після навчання два роки працювала в Підгайчиківській школі педагогом-організатором, опісля прийшла працювати у Гвіздецьку загальноосвітню школу. – Чи подобається вам Нова українська школа? – Особисто мені подобається. Я завжди намагаюся подолати бар’єр між учнем і вчителем. Налаштовую учнів працювати на партнерських засадах, які включають свободу і відповідальність. Тобто, ми вам даємо свободу в прийнятті рішень, реалізації своїх бажань, творчості, але ви не повинні забувати про відповідальність. Нова українська школа – це повинна бути школа радості для учнів, спокою для батьків і творчості для вчителів. Нове потрібно приймати з радістю. Звичайно, багато запитань, відповіді на які не знайшли. Але думаю, що потрібен просто час. – У вас на стіні висить диплом переможця конференції, яку проводив Європейський Союз… – Так. 18 і 19 вересня 2014 року у Києві відбулася Всеукраїнська конференція "Європейські стандарти превентивної освіти: досвід і перспективи", під час якої оголосили підсумки Всеукраїнського розгляду моделей превентивної освіти у навчальних закладах. Там я представляла нашу школу. Конференція тривала три дні, проводили багато практичних завдань. Як переможцям, нам подарували нові меблі у клас. – Яким повинен бути вчитель? – Напевне, вчитель повинен думати, мріяти, як дитина, і лише тоді зрозуміє, як подавати інформацію, як достукатись до дитини. Щоб зацікавити сучасну дитину, для початку з нею потрібно потоваришувати. – Яке ваше кредо? – Якщо у житті – то добробут моєї сім’ї, а якщо вчительське – то я завжди казала: "Вчитель – не джерело знань, а компас, який веде до нього". АВТОР: Соломія МАРДАРОВИЧ ФОТО: Андрій КАНЯ До теми: Відео. Засновник БФ “Покуття” Андрій Іванчук нагородив переможців і лауреатів “Вчитель року” на Коломийщині