Відомий коломийський скульптор, маляр, поет, член Національної спілки художників Василь Андрушко нещодавно відзначив своє 65-ліття.
Заледве, чи в українських географічних координатах зможемо відшукати настільки багатовимірну творчу персоналію. Єдине, чим Андрушко не володіє, – це співочим голосом і грою на музичних інструментах. Але ще є час.
Розмовляємо з митцем у його творчій робітні.
– 65 років – час підбиття підсумків, час, коли на головні життєві й фахові питання людина вже дала собі конкретні відповіді. Чи ви вдоволені собою? Чи відбулася самореалізація?
– Я – людина не сентиментальна, маю математичне мислення і не будую ілюзій. Зустрічне питання: а хто з видатних художників чи мислителів відважився сказати, що він на сто відсотків зреалізувався? Леонардо? Пікассо? Спіноза?.. Маю твори, якими пишаюся: це і пам’ятник Франкові в Коломиї, і персональні виставки в Україні і за кордоном. Брав участь у багатьох групових міжнародних виставках. Не можу сказати, що до кінця відбувся, як митець.
– А що перешкоджало?
– А що перешкоджало Ван-Гогові?.. З іншого боку, певні життєві несприятливі стани часом позитивно впливають на творчість, провокують її. Справжнє мистецтво з’являється на граничних кордонах відчуттів. Коли тобі надто "тепло", нічого путнього не створиш. Таке життя.
– У ваших роботах багато біблійних мотивів. Що для вас є релігія?
– Якщо ви зауважили, мої роботи на релігійну тематику не є канонічними. Я не вважаю себе ідеальним християнином, але я є структурним християнином. На цю тему можна довго розводитися. Скажу одне: Біблія є найважливішою моєю книгою. От коли починаєш грішити, тебе зверху коригують, так з’являється релігійна тематика в моїх творах.
– Яка з виставок стала найпам’ятнішою?
– Напевно, в Парижі. Виставлялися троє коломиян: я, Мирось Ясінський і фотохудожник Ярема Проців. На відкритті був присутній посол України, принц Монако й інші віп-персони, не кажучи вже про українську діаспору. Потім була виставка в Італії, де я отримав другу премію, а також у Вільнюсі, Братиславі, Празі. Була виставка в рамках французького проекту в Польщі.
– Ваш пам’ятник Іванові Франку в Коломиї вважають одним з найкращих в Україні. Чи маєте нові замовлення?
– Я зробив проект пам’ятника Квітці Цісик для села Ліски, звідки походить її родина, а ще виготовив на замовлення проект пам’ятника Шевченкові, де саме, казати не буду, бо трішки забобонний...
Іван ДЖИНДЖУРА