В Україні набув чинності закон про приватизацію державного та комунального майна

В Україні набув чинності закон № 2269-VIII “Про приватизацію державного та комунального майна”.

6 березня документ опублікували в парламентському виданні “Голос України”, повідомляє “Слово і Діло”.

Закон містить перелік об’єктів, що не підлягають приватизації – зокрема, військове майно, майно медустанов, надра, корисні копалини, води, ліси, ядерні матеріали та установки, метро, ​​державні реєстри, майно Національної громадської телерадіокомпанії України (НСТУ) та інше. Верховна Рада за поданням Кабміну повинна затвердити перелік об’єктів, що не підлягають приватизації.

При цьому об’єкти соціально-культурного призначення можна приватизувати тільки за умови збереження виду діяльності. Перепрофілювати можна лише об’єкти, які не працюють понад три роки і знаходяться в аварійному стані – але тільки не спортивні заклади, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчі та спортивні споруди, лікувальні та лікувально-профілактичні заклади.

Законопроект передбачає спрощення градації об’єктів приватизації – залишається тільки велика і мала. Вартість об’єктів великої приватизації (згідно з даними фінзвітності за останній рік) становить понад 250 млн грн. У документі також детально прописано, які об’єкти відносять до малої приватизації; якщо коротко – все, що не увійшло до великої.

Об’єкти малої приватизації продаватимуть виключно на електронних аукціонах. Порядок їх проведення та інші деталі затвердить Кабмін. Порядок і умови продажу об’єктів великої приватизації держвласності також затвердить Кабмін. Особливості продажу об’єктів великої приватизації, що перебувають у комунальній власності, зможуть встановлювати місцеві ради.

Документом передбачено, хто має право бути покупцем, а хто – ні. Зокрема, купувати державні та комунальні підприємства не можуть: потенційні покупці, зареєстровані в офшорних зонах, з непрозорою структурою власності (бенефіціарні власники яких не розкриті на 100%), Росія; юрособи, в яких вона бере участь або підконтрольні їм особи; резиденти РФ; юридичні особи, інформація про бенефіциарних власників яких не розкрита; фіз- або юрособи, які перебувають під санкціями, а також пов’язані з ними.

Контролювати дотримання законодавства при приватизації буде Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації, яку повинні створити.

Відповідно до закону, оскаржити продаж об’єкту великої приватизації можна буде протягом 3 років. Протягом 3 місяців можна буде звернутися до суду з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсними результатів приватизації об’єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об’єкта малої приватизації. Протягом місяця з дня оприлюднення результатів аукціону можна оскаржити рішення органу приватизації про недопущення до участі в аукціоні або про неукладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону.

Читайте також: У Верховній Раді хочуть скасувати 3 групу єдиного податку