Додому Новини Україна посідає перше місце у світі за кількістю сміття

Україна посідає перше місце у світі за кількістю сміття

1
Поділитися

Україна з 2012 року посідає перше місце у світі за кількістю сміття на душу населення. Загальні обсяги відходів, які накопичилися за роки незалежності в нашій країні, за різними підрахунками, сягають 30 мільярдів тонн.

Так, за даними Мінрегіонбуду від березня минулого року, загальні обсяги утворення лише твердих побутових відходів (ТПВ) сягають понад 11 — 12 мільйонів тонн щороку. А відповідно до звіту НКРЕКП (Національної комісії з питань регулювання в галузях електроенергетики та комунальних послуг), опублікованого на офіційному сайті відомства, з 2010-го до 2015 року темпи приросту сміття становили 10 — 15% за обсягом та вагою відповідно. Тож якщо вірити цій статистиці, то сьогодні Україна вийшла на рівень приросту сміття в обсязі 15 мільйонів тонн на рік.

Don Yapon

Із цього приводу екологи вже не сигналізують, а б’ють на сполох, бо 97% ТПВ просто вивозять на сміттєзвалища і полігони, яких налічується понад 4,5 тисячі санкціонованих та понад 35 тисяч стихійних. Уся ця антисанітарна зона займає понад 150 тисяч гектарів українських чорноземів, лісів, ярів та інших природних угідь. А це майже як два Києва, п’ять Харковів чи сім Одес. Таким чином, ось чому Україна одержала перше місце в Європі за рівнем шкідливого впливу на довкілля, пише газета День.

Однак це не привід опускати руки, а реальна можливість розбагатіти (!), зазначає в розмові з «Днем» експерт програми «Школа мерів», екс-заступник голови НКРЕКП з питань поводження з ТПВ Михайло АНДРЄЄВ.

Про те, що Україна як держава реально може заробляти на смітті, в ЗМІ говорять давно. Сплеск медіаактивності довкола цієї теми можна було спостерігати нещодавно, коли інформагентства опублікували новину про те, що у Швеції закінчилися власні відходи, і там мають намір імпортувати 700 тонн сміття із сусідніх країн.

Шведи, розробивши ефективну та прибуткову технологію перетворення побутових відходів на електроенергію, переконують: відходи — відносно дешеве паливо. 20% витрат центрального опалення Швеції покривають сміттєспалювальні заводи. Більше того, частину отриманої на них теплової енергії використовують для вироблення електрики, яку споживають близько чверті мільйона будинків. У цілому ж, завдяки «безвідходному виробництву» Швеція є однією з найбільш чистих і зелених країн світу.

Україна ж з її 15 мільйонами тонн сміття, які ми продукуємо щороку, могла б економити 2200 мільйонів кубометрів природного газу, 634 мільйонів кВт-год. електроенергії й отримувати ще приблизно 1,8 мільйона тонн сировини, яку можна використовувати для виробництва упаковки, тари, будівельних матеріалів та інших потреб. Такі дані навели ще минулого року експерти НКРЕКП. Також, крім суто економічної вигоди, ми матимемо соціальну у вигляді створення 50 тисяч робочих місць та, що має особливий сенс, екологічну — адже замість 6148 діючих сміттєзвалищ та 32 984 несанкціонованих ми отримаємо конкретну визначену кількість цивілізованих центрів поводження з твердими побутовими відходами. Як розповів у розмові з «Днем» екс-заступник голови НКРЕКП Михайло Андрєєв, експерти відомства підрахували, що таких Україні потрібно збудувати майже 300 одиниць. У середньому, щоб побудувати і запустити в роботу один такий об’єкт, який зможе переробляти на рік до 300 тисяч тонн твердих побутових відходів, знадобиться три роки та 70 мільйонів доларів інвестицій. Як виявилось, якраз із останнім для України наразі немає проблем. За словами міністра екології Остапа Семерака, іноземні компанії буквально стоять у черзі за українським сміттям. Лише за останній рік займатись переробкою відходів у нас виявили бажання майже два десятки іноземних інвесторів. Наприклад, Королівство Бахрейн домовилося з місцевою владою в Черкасах щодо запуску сміттєпереробного заводу, а от фінни та китайці порозумілися із закарпатцями тощо.

Щоправда, експерти зазначають: наміри ще далеко не означають успішних проектів у майбутньому. До прикладу, вони називають збудований на іноземні інвестиції сміттєпереробний завод у Рівному, який уже два роки простоює через колізії в чинному регуляторному законодавстві України та… брак сміття. Виявляється, що наразі національна система поводження з твердими побутовими відходами в Україні геть не налаштована на те, щоби сміття переробляти. Адже вартість захоронення відходів на полігонах непристойно низька порівняно з тим, що має збирати за прийом сміття сміттєпереробний завод, говорить у коментарі «Дню» Андрєєв. Екс-заступник голови НКРЕКП з питань поводження з ТПВ зауважує, що в середньому вартість вивезення на полігон однієї тонни сміття в Україні сьогодні коштує 50 гривень, тоді як сучасний сміттєпереробний завод середньої потужності, щоб вийти на точку беззбитковості, має приймати сміття щонайменше по 500 гривень за тонну.

Сьогодні українці платять за утилізацію сміття в середньому одну гривню на одну людину в місяць, зауважує Андрєєв. А щоб жити в чистій країні, їм потрібно платити всього лише в десять разів більше — в середньому десять гривень з людини. Проте, наголошує експерт, ця сума може бути й меншою. Люди, які сортуватимуть сміття, мають оплачувати його утилізацію за нижчим тарифом. Ті ж, хто викидає відходи скопом, навпаки — повинні платити штрафи. За такою схемою працюють усі країни, яким вдалося вирішити проблеми стрімкого росту забруднення навколишнього середовища, а саме: Японія, Німеччина, Швеція та ін. Адже несортоване від початку сміття потребує відкриття сортувальної лінії на заводі, а це практично завжди — ручна праця, що суттєво збільшує собівартість переробки. Крім того, як констатують експерти, скинуті скопом відходи практично непридатні до переробки. Адже із забрудненої органікою тари не вийде якісної сировини.

Втім, хай би як ми намагались показати тему сміття крізь призму економічної вигоди для держави, насправді це — проблема, яка знижує якість життя її громадян. І її вирішення коштує дорого. Саме в такому контексті потрібно дивитися на сміття. Фактично велике прибирання коштувало великих грошей і тій же Японії, і тим же Швеції та Німеччині. Сьогодні всі ці країни вже капіталізують свій успіх у війні зі сміттям: продають технології, обладнання тощо, експортуючи ідею переробки сміття як бізнесу. Але паралельно в кожній із них активно діє програма стимулювання громадян менше смітити: відмовитись від використання поліетиленових пакетів, замінивши їх на паперові; відмовитись від одноразових речей, навіть медичних шприців тощо.

Українцям же, щоб перетворити проблему сміття на перспективну можливість і позбутися першого місця у світі за кількістю відходів на душу населення, треба змінити своє ставлення до сортування сміття як до незручності, а до тарифу на «прибирання» — як до витрати. Це  — інвестиція в нашу якість життя і здоров’я.

1 коментар