ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

У Києві презентували фільм про героя АТО з Коломийщини

У Києві відбувся прем’єрний показ документального фільму "Кіндрат" (автор ідеї та автор сценарію фільму – поет, письменник, учасник АТО Борис Гуменюк, режисер – Юрій Пупирін), створеного за сприяння Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Про це повідомляє прес-служба Держкомітету телебачення та радіомовлення україни, пише Дзеркало Коломиї. Стрічка розповідає про героя московсько-української війни Василя Кіндрацького (вояцьке псевдо – "Кіндрат"), який народився 10 березня 1963 року у Струпкові Коломийського району, а загинув 2015 року, захищаючи незалежність України. Участь у заході та прес-конференції з нагоди виходу на екран фільму взяв перший заступник Голови Держкомтелерадіо Богдан Червак, міністр освіти Лілія Гриневич, які особисто знали Василя Кіндрацького, його побратими – учасники АТО, волонтери. У мирному житті Василь Кіндрацький мав мирну професію журналіста: працював у 90-ті роки кореспондентом газети "Роздольський будівельник", потім був редактором газети "Вісник Розділля". З 2005 по 2010 роки очолював Миколаївську РДА у Львівській області. Брав активну участь у суспільно-політичному житті області і країни. Був зразковим батьком - виховував двох маленьких дітей. Учасник Революції Гідності, як і більшість патріотів, після Майдану Василь Кіндрацький пішов добровольцем захищати Україну від російської агресії. У листопаді 2014 року вступив до лав добровольчого батальйону ОУН. Воював у селищі Піски, з травня 2015 року – у селі Водяне Ясинуватського району Донецької області. 25 травня 2015 року вояк героїчно встановив державний прапор та прапор ОУН на вежі шахти у селі Водяне, з якої було видно Донецьк і яка постійно обстрілювалася противником. А вже через два дні Василь Кіндрацький загинув під час обстрілу російськими бойовиками позиції "Шахта" поблизу Водяного. Письменник, автор сценарію Борис Гуменюк розповів, що фільм "Кіндрат" – це продовження розпочатої роботи самим Василем Кіндрацьким. Річ у тому, що Кіндрат на передовій вів відеощоденник. Частина цього відео збереглася, вона і є основою документального фільму. "Потрапивши на фронт, він намагався бути не тільки добрим бійцем, а й продовжував бути професійним журналістом, – розповідає Борис Гуменюк, – Так сталося, що після його смерті в мене залишилася його камера, де є відеоматеріали, відзняті ним. "Кіндрат" знімав Піски, бійців нашого батальйону і навзаєм хлопці знімали його. От це і є основа фільму". Зйомки фільму про Василя Кіндрацького розпочалися восени 2016-го. Знімали в Пісках, Бутівці, Водяному Донецької області, а також на Івано-Франківщині, у Миколаєві Львівської області. За словами автора фільму, він намагався на прикладі життя однієї людини відповісти на просте і складне водночас питання: як народжується патріот, людина, яка здатна віддати життя за свою країну, за свій народ. Фільм закінчується кадрами, на яких Василь Кіндрацький щойно підняв прапор на шахті у Водяному. Він стоїть на вежі, звідки видно, як народжується ранок і сходить сонце. Жоден постріл ще не потривожив ранкової тиші. Попереду - новий день, і здається, попереду - ціле життя… Услід за цими кадрами ідуть портрети загиблих українських воїнів у московсько-українській війні. Спочатку ці обличчя - молоді і дорослі, усміхнені і серйозні – можна рахувати: перший, другий, третій… Але портретів стає щораз більше, вони ідуть однією нескінченно довгою стрічкою…