Додому Новини Суспільство У Канаді вже четвертий місяць курсує автобус, який повідомляє про події Голодомору...

У Канаді вже четвертий місяць курсує автобус, який повідомляє про події Голодомору в Україні

0
Поділитися

Вже четвертий місяць у Канаді курсує автобус «Національна свідомість Голодомору» про трагічні події в Україні 1932–1933 років

Вже сам зовнішній вигляд автобуса несе інформативну функцію та змушує людей повертати голови, а коли вони заходять і знайомляться з матеріалом, більшість не може стримати сліз, кажуть організатори «Національного інформаційного туру «Голодомор».

Don Yapon

Проект з’явився завдяки співпраці між чотирма організаціями — Канадсько-Української фундації (засновник проекту), Конгресу українців у Канаді, Українсько-Канадського центру досліджень і документів, Центру дослідження Голодомору і освітнього консорціуму — та був профінансований коштами держави, провінційних урядів і приватними внесками, пише День.

Це музей ХХІ століття — винятково сучасні мультимедійні технології, художня подача історичного фактажу, індивідуальний підхід і динамічність. Все, щоб зацікавити і знайти відгук у юного глядача, не залишити його байдужим до уроків історії. Протягом першого року «Пересувний клас про Голодомор» відвідує школи Онтаріо, фестивалі та суспільні заходи. В наступні роки він вирушить країною, щоб донести ідею до щонайменше семи тисяч слухачів. За словами ініціаторів кампанії, крізь призму Голодомору тур сприятиме розумінню наслідків ненависті та дискримінації й наголошуватиме на цінностях свободи, демократії, прав людини і верховенства закону.

«День» зв’язався з Богданом ОНИЩУКОМ, головою проекту «Національний інформаційний тур «Голодомор» та екс-головою Канадсько-Української фундації, який розповів про зародження й мету ініціативи, особливості її втілення, враження канадців і перспективи проекту.

«Ідея проекту з’явилася в січні 2014 року, тоді ж Канадсько-Українська фундація підготувала заявку на фінансування до уряду Канади. Ця заявка передбачала оснащення великого автобуса найсучаснішими аудіо— і візуальними технологіями і трирічний тур усією Канадою, щоб розповісти канадській громадськості про Голодомор, його роль в історії України і світу. Канадський уряд взяв на себе половину вартості проекту, і в січні 2015 року тур вже було запущено. Також уряд Онтаріо надав нам грант у $750 тисяч на освітню частину оснащення, — розповідає Богдан ОНИЩУК. — Ця ідея належала моєму хорошому другу Богдану Дзеровичу, досвідченому експерту з виставок  і музейної справи, який розповів її мені як голові Канадсько-Українського фонду. Наш фонд звернувся до Українсько-Канадського центру досліджень і документації (який створив відомий та відзначений багатьма нагородами документальний фільм «Harvest of Despair» — «Жнива розпачу»),  Консорціуму з дослідження й вивчення Голодомору Університету Альберти і Конгресу українців у Канаді, які також приєдналися як партнери. Так народився «Національний інформаційний тур «Голодомор».

ПЕРЕСУВНИЙ МУЗЕЙ НАВЧАЛЬНОГО ТУРУ «ГОЛОДОМОР» – ЦЕ АВТОБУС, ОСНАЩЕНИЙ НАЙСУЧАСНІШИМИ МУЛЬТИМЕДІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ / ФОТО З САЙТА HOLODOMORTOUR.CA

Спочатку були думки зробити будівлю-музей Голодомору в Канаді, але ХХІ століття ставить нові вимоги — «донести концепт до людей»  максимально цікаво і доступно. Зокрема, до школярів, тому що тема містить у собі історичний аспект і важливі уроки з нього. Таким чином, ми осучаснили й адаптували нашу стратегію до приватного сектору і вирішили доносити цю інформацію до широких кіл суспільства. Пересувний автобус — насправді кращий спосіб достукатися до найбільшого числа людей у найкоротші терміни і найефективнішим чином. Особливо з огляду на специфіку — це був геноцид, який Радянський Союз приховував понад 60 років, і про нього не знали на Заході. Багато хто ніколи не чув і слова «Голодомор», не кажучи вже про те, як воно правильно вимовляється або яке має значення»

За словами Богдана Онищука, мета проекту полягає в ознайомленні студентів канадських вищих і середніх навчальних закладів з історичними подіями Голодомору — геноциду 1932—1933 років, намаганнями Сталіна знищити українську націю — і через цей історичний урок сприяти зміцненню канадських національних цінностей, таких понять, як демократія, терпимість, плюралізм і права людини  в сучасному світі. Це розширить  світоглядні горизонти молодих людей, навчить протистояти ненависті й нетерпимості (будь-то одна особа чи уряди) і сприятиме втіленню у життя принципів гуманізму, що об’єднує людей усіх національностей та їхні історії, щоб запобігти повторенню подібних звірств.

«Коли перехожі бачать такий «тур на колесах», одразу прокидається інтерес та інтрига до суті проекту. Зовнішня графіка автобуса надзвичайно привертає увагу, а фактаж і, головне, історичні розповіді свідків вражають канадців до сліз, — продовжує співрозмовник. — «Мобільний клас» являє собою 40 футів (близько 13 метрів. — Ред.) на колесах з трьома розсувними сторонами. Дві сторони містять 34 сидячих місця та одна — відеостіна — це дванадцять пласких телевізорів, де транслюють фільми і документальні уривки. Спочатку це кілька коротких (на 15 — 20 хвилин) відео для широкого загалу. Показують такі фільми, як «Жнива розпачу», «Радянська історія», «Геноцид виявлений», «Голоси тих, хто вижив» (Harvest of Despair, The Soviet Story, Genocide Revealed, Voices of Survivors), і ще шість фільмів невдовзі будуть випущені — «Їжа як зброя», «Конвенція про Геноцид ООН і Голод в Україні» тощо. Далі — інтерактивний освітній модуль, створений для старшокласників. Спочатку на 12 екранах представлено основні історичні факти про Голодомор, потім — низку ключових документів, указів, газетних артефактів часів Голодомору, разом із свідченнями тих, хто вижив. Тоді студенти можуть поглибитися в аспекти, які їх зацікавили, на окремих гаджетах, що також надаються. Це чудовий практичний кейс для студентів, що дозволяє їм поглянути на трагедію критично».

Як розповіли організатори проекту, сьогодні тур «Національна свідомість Голодомору» — лише в процесі завершення інтерактивного освітнього компоненту, отже поки що у школах не проводили  фактичних уроків. Але тур був у Вашингтоні на відкритті меморіалу Голодомору в листопаді, в Оттаві під час офіційного перерізання стрічки на Парламентському пагорбі й у парку Королеви, на Законодавчих зборах під час Тижня пам’яті Голодомору і в Міссіссага (Онтаріо).

«Зараз ми маємо лише один автобус, але сподіваємося на ще один, який точно знадобиться впродовж трьох років, зважаючи на великі обсяги території й кількість людей, яких ми хотіли б охопити, — додає Богдан Онищук. — Ми впевнені, що розкриття історії Голодомору триватиме. Дослідження проводять у численних канадських та українських інститутах і центрах, кількість інформації збільшується. Це дозволить показати величину несправедливості до українського народу з боку колишнього радянського режиму, і це, ми сподіваємося, сприятиме кращому розумінню нашого минулого, існування тих комплексів, що не мають повторюватися в майбутньому. Найголовніше, щоб наші діти зрозуміли важливість демократичного і толерантного громадянського суспільства, прав людини, і, перш за все, невід’ємного права кожної людини на життя, свободу і рівність. Ми хотіли б розширити тур «Національна свідомість Голодомору», додавши більше відео для публічного перегляду, а також створити більше навчальних модулів, які відповідають різним віковим категоріям, щоб залучити ширшу аудиторію. Інформацію про Голодомор необхідно розповсюджувати й вивчати в усьому світі. Це був найбільш засекречений, скоєний Сталіним, геноцид, який не має тепер бути таємницею».

Також організатори повідомили, що проект планує залучити додаткові $700 тисяч, щоб забезпечити його тривалість не тільки до 2018 року, а й на подальший період. Канадсько-Українська фундація вітає пожертвування великі й малі, які можна надсилати на сайт CUF: http://www.cufoundation.ca./donate .

Неймовірна історія про автобус-музей за океаном мала би стати прикладом для України. Підвищення знань про власну історію — ключовий чинник у формуванні високої політичної культури та власного осмислення. Як ніколи, для України є важливою гуманітарна політика, особливо — на територіях, які потребують модернізації, не тільки економічної, а й культурної. Такі музеї нового рівня, з сучасним і доступним підходом, мають курсувати сходом України, розповідаючи про Голодомор, становлення української державності, автентичність української культури та інші історичні питання.