Сьогодні Україна святкує Яблучний Спас: традиції та звичаї

19 серпня відзначається свято Преображення Господнього, або Спаса. Це народне свято східних слов’ян відоме з давньоруських часів. 

У Коломиї сьогодні святкують храмове свято.

У цей день за древнім церковним звичаєм  святять груші, яблука, мед і об­жинкові вінки або жмут колосся жита й пше­ниці. Тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним, Спасом.

Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день.

За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи.

Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й ка­жуть: “Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!”

Зі святом Спаса пов’язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, на ниві ставлять “Спасову бороду” — останні незжаті колосся, які просто на полі урочисто зав’язуються червоною стрічкою і яким приноситься в жертву хлібина.

Цей обряд має також назву Велесової, або Дідової Бороди. До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому — ходячим покійникам.

Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс — “щоб не випадало з голови волосся”.

Читайте також: Як Коломия відзначатиме День міста. ПРОГРАМА

Обрядовою їжею на цей день є “шулики“: замішують пісного коржа на соді й випікають його в печі. Готовий корж ламають на шматки та вимішують в макітрі з перетертим маком і свіжовикачаним медом. Святковою стравою на Спаса були печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою.

Перед Спасом є два тижні посту — “Спасів­ка”. Існує легенда, що спасівка — це є продов­ження Великого посту. Бог призначив для Ве­ликого посту дев’ять тижнів, а святі отці поча­ли просити Бога, щоб щось із тим зробив, бо для людей затяжко витримати такий довгий піст. Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів навесні перед Великоднем і два тиж­ні вкінці літа перед Спасом. Ось чому за народ­нім віруванням у спасівку треба так само по­стити, як і у Великий піст.

Народні прикмети:

  • Прийшов Спас – бери рукавиці про запас.
  • Минув Спас – держи кожух про запас.
  • До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
  • Як у Спасівку будуть великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами .
  • Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь.
  • Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде.
  • Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо спекотно – січень морозяний.
  • Якщо антонівка вродила – наступного року хліб уродить.
  • Пройшов Спас – пішло літо від нас.