Сьомого дня Міжнародного театрального фестивалю польський актор Матеуш Новак виніс на суд глядачів моновиставу за мотивами роману К. Збишевського. Прикро визнавати, але в українській літературі немає чогось подібного до роману Кароля Збишевського, який вважається незакінченою науковою дисертацією автора і який сценічно адаптував актор з Любліна Матеуш Новак. До історичних полотен наші митці підходять дуже серйозно, без тіні гумору чи тим паче іронії, сарказму, боячись, мабуть, звинувачень у бракові патріотизму. Чого не скажеш про Збишевського… Читайте: Щоденник “Коломийських представлень”: День шостий, “Любов до скону” Що це за роман і що за інсценізація? Мова тут про надзвичайно трагічні події в історії Польщі кінця 18 століття, коли сильніші сусіди взялися ділити між собою державу з поганим управлінням. Однак ні романіст, ні актор не ллють з цього приводу сліз і не нарікають на підлих воріженьків. Тут обрано зовсім інший підхід — нещадний сміх, політична сатира. У сатиричному світлі постають перед нами тогочасні польські й російські політики, церковники, військовики, сам польський король і навіть головний герой, автор "Повернення посла". Польське суспільство, до речі, ніхто в романі також не возвеличує, частка вини за розвал держави лежить і на ньому. "Якийсь світ клоунів, а не держава", — робимо закономірний висновок, слухаючи майстерного оповідача Матеуша Новака. І в кожного виникають при цьому свої асоціації… Хіба та пані, що кричала в слухавку на всю залу, коли задзвонив її телефон: "Я в театрі", ні на висновки, ні на асоціації не спромоглася. А всі інші глядачі, яких було на цей раз негусто, хочеться вірити, вийшли з театру в глибокій задумі. Фото: Оксана РИЖУК-ТКАЧУК