Додому Новини Суспільство Шешорська “Сикитура” – втеча від галасу й метушні. ФОТО + ПЕРЕКЛАД АНГЛІЙСЬКОЮ

Шешорська “Сикитура” – втеча від галасу й метушні. ФОТО + ПЕРЕКЛАД АНГЛІЙСЬКОЮ

0
Поділитися

Про Карпати як відпочинково-курортну зону знають усі. Що відразу спадає на гадку? Правильно, Яремче, Буковель, Микуличин, Татарів і далі вглиб та вглиб – на другий бік гірського масиву, аж до мадярів… Однак попри шалену розкрученість згаданих туристичних центрів, статус курорту в Івано-Франківській області мають лише два населені пункти: Черче у Рогатинському районі і Шешори у Косівському. А це тому, що мікроклімат яремчанської зони відрізняється від мікроклімату косівської.

Там – різкий і перемінний, тут – м’який і сталий, ідеально придатний для курортного, а не екстремального відпочинку. Хто полює за адреналіном, той їде в бік Яремчі, а хто втікає від галасу й метушні – їде в Шешори або ще далі в праліси, Буркута. Буркут явно в мінусі, бо туди їдеш по жахливих дорогах у самий кінець цивілізації. Буркут – на любителя дрімучої екзотики. Найкраща курортна місцина – це Шешори з лагідною погодою і майже постійно чистою стрімкою річкою. А ще цікаво знати, що тільки в Шешорах і селі Тюдів, за спостереженням метеорологів, найбільше сонячних днів у році.

Don Yapon

Колись у Шешорах приймали тисячі туристів з цілого Союзу державні та відомчі турбази і санаторії. Тепер про них нагадують лише струхлявілі дерев’яні скелети. Натомість розбудовуються малогабаритні приватні відпочинкові садиби.

Однією з найпривабливіших можна вважати приватну садибу під загадковою назвою “Сикитура”, яка розташована під горою за сто метрів від знаменитого шешорського водоспаду, так званого Гуку, фактично в центральній частині села. Безкоштовний гідромасаж гарантує сама стрімка річка.

Як нам тут пояснили, “сикитура” походить від румунського слова “сикуритате” – охорона. У війну на цьому пагорбі стояв румунський пост безпеки, і люди донині називають цей кут Сикитурою.

Садиба, про яку йде мова, це тиха й запашна оаза серед буяння листяних і хвойних дерев, зведена над глибокою ущелиною. Сама споруда нічим не порушує лісової гармонії, бо і ззовні, і всередині використано природні матеріали – камінь, дерево, метал. Ні тирсоплити, ні пластику, ні гіпсокартону, все натуральне. Навіть запах у приміщеннях “натуральний”. Мабуть, так пахнуло в князівських хоромах за тисячу років до нас.

Піднімаємося різьбленими сходами догори. (До речі, різьба косівської школи майстрів тут чи не на кожному квадратному метрі). Нам демонструють кімнатні номери. Усі з рі-зною конфігурацією і площею, проте – в одному стилі. Вишуканий естетичний смак відчувається навіть на дотик. На стінах – керамічні тарелі й картини.

Ось “черешнева кімната”, ось “хвойна кімната”, ось “кімната для закоханих” зі своєю інтимною специфікою, ось мансарда, надвисла над ущелиною. Гілля берези й смереки безцеремонно лягає на поручні.

У кімнатах дубові столи й ліжка. Єдине, що порушує автентику – сучасні санвузли в кожному номері й телевізори. Але нехай природа вибачає, без цього у наш час ніяк. (Зрештою, не бажаєш приймати душ в номері під гарячою водою – спускайся вниз до річки; не бажаєш вмикати телескриньку – піднімайся в ліс за афинами чи малинами).

Садиба “Сикитура” пасує найбільше для сімейного відпочинку, а також для усамітнення без віддаленості від цивілізації. Ця гориста місцина дивним чином поглинає звук: за якихось сто метрів шумить водопад і дзвінко щебечуть діти, а тут – уроча тиша у затінку розлогих віт, спокій і умиротворення. Стовідсоткова релаксація. Ледь не на віддалі простягнутої руки пнуться з-під землі гриби.

Садиба має п’ять кімнат, розрахована на 17 осіб. Ціни доступні. Сніданок входить у вартість номера. Пообідати й повечеряти жодних зусиль не вимагає – за 200 метрів ресторан, два кафе і продуктова крамниця.

Приходить до голови у цьому випадку відома мудрість: “Усе, що ми шукаємо, розміщене під боком”. Треба тільки чітко для себе визначити: чого, власне, ти шукаєш?

 

 

_____________________________________________________________________

Sikitura – Escape from the Hustle and Bustle

Everyone knows the Carpathians as a recreation resort. What immediately comes to mind? Right, Yaremche, Bukovel, Mykulychyn, Tatariv and further inland and inland to the other side of the mountain range… However, despite the enormous frenzy of tourist centers mentioned, only two sites in the Ivano-Frankivsk Oblast have a resort status: Cherche in the Rohatyn district and Sheshori in Kosiv. And this is because the microclimate of Yaremche is different from Kosiv.

There it is abrupt and inconstant, here it is mild and stable, perfect fit for the holiday, but not extreme relaxation. Those who prey on adrenaline, they go in the direction of Yaremche, those who run away from the hustle and bustle go to Sheshory or even further in forest, Burkut. Burkut is clearly in a remote region, because to get there you must traverse poor roads to the very end of civilization. Burkut is for the lover of the exotic and barbaric. The best resort area is Sheshory with mild weather and a constantly clean, fast-moving river. Also, it is interesting to know that Sheshory and the village, Tyudiv have the most sunny days per year according to meteorologists.

Sheshory was once visited by thousands of tourists from the whole country and department of tourist centers and sanatoriums. Now the only reminder of this are the wooden skeletons of those structures. Instead, there are small private estates.

One of the most attractive private estates is the mysteriously titled “Sikitura” which is located against the hill a hundred meters from the famous Sheshoryan water recession, the so-called Guku, in the central part of the village. The swift river provides free massages.

As we explain here, “sikitura” is derived from the Romanian word “sikuritate”, or security. For a battle on the hill, stood a Romanian security post, and people still call this corner, Sikitura.

The homestead, which was referred to, is a quiet and fragrant oasis amidst the magnificent deciduous and coniferous trees, built over a deep ravine. The building itself does not violate the harmony of the forest, because on the outside, and inside, we used natural materials – stone, wood, metal. No fiberboard, no plastic, no drywall, all natural. Even the smell in the rooms, “natural”. Perhaps, as a princely mansion smelled a thousand years before us.

Climb up a carved staircase (by the way, here are carvings by the Kosiv school masters on almost each square meter) and reach the rooms. All with a different configuration and size, but they are in the same style. An exquisite aesthetic taste is felt even to the touch. On the walls, there are ceramic plates and paintings.

Here is the “Cherry Room”, the “Coniferous Room”, the “Room for Lovers” with its intimate specificity, here’s the attic, approaching above a ravine. Branches of birch and spruce make up the handrails. In the rooms, there are oak tables and beds. The only thing that violates the spirit of the times are the modern bathrooms in every room, and a television. But let nature be forgiving, allowing this in our time. (After all, who does not want to take a shower with hot water).

The homestead “Sikitura” is suitable for family holidays as well as for privacy without too much distance from civilization. This mountainous area has a strange way of absorbing sound: just a hundred yards away is a noisy waterfall and the laughter of children, and here is silence in the shade of lush, peace and tranquility. Absolute relaxation. In the distance a land of mushrooms.

The homestead has five rooms, designed for 17 people. Prices are available upon request. Breakfast is included in the room rate. For lunch and dinner no effort is required; there is a restaurant, two cafes and a food store nearby.

Relevant for this place is a known proverb: “All that we are seeking is located next door.” It is only necessary to clearly define for ourselves: What are you actually looking for?

Переклад англійською здійснено волонтером корпусу миру США в Україні Майклом Хатчісоном за сприяння Асоціації Економічного Розвитку Коломийщини 

Текст: Іван ДЖИНДЖУРА

Фото: Андрій КАНЯ