Всечесні отці, дорогі браття і сестри!
Христос Рождається!
З великою радістю і духовним піднесенням святкує Церква Христова Різдво Господа нашого Ісуса Христа. Понад двадцять століть минуло з тієї пори, як Ангел сповістив цюзвістку пастирям, але і сьогодні радість її не померкла. Промине ще сотні, тисячі років, а радість Різдва Христового не втратить своєї сили, тому, що подія ця – найбільша в історії домобудівництва нашого спасіння, величне явище милості Божої до грішного людства. Ця радість, яку пророкує Ангел, не одній сім’ї, чи народові, а всім людям світу – скільки їх є, було і буде, всім, хто не закриє своїх духовних очей, щоб побачити її, хто не озлобить свого серця, щоб відчути її і пізнати. В Різдві Христовім настає час явлення чудес любові і благовоління Божого. Народжується той, Який був обіцяний прародичам у раю, що з’єднає небо і землю, принесе вічну правду, збудує на землі благодатне царство добраі радості Святого Духа, направить наші ноги на шлях любові, благочестя, що веде до вічного блаженства. Тому Святитель Іоан Золотоустий вважає свято Різдва Христового «більш усіх свят гідним шанування і благоговіння, матір’ю всіх свят». А Свята Церква закликає: «Небо і земля нехай сьогодні пророчо так звеселяться, ангели і люди духовно тріумфують, бо прийшло Сподівання народів». Тяжка була доля людей після гріхопадіння. Люди перестали спілкуватися з Богом, і Бог став для них невидимим. Почалась жорстока боротьба між добром і злом у самій людині, а також між людьми і народами. Люди помирали як духовно, так і тілесно. Був «плач, і стогін, і горе» (Єз. 2.10). Ніхто, крім Бога, не міг спасти людину від цього зла. З появою ж Спасителя зникає перешкода, що розділяє нас з Богом. Зійшовши на землю і ставши людиною, Син Божий приймає на Себе весь тягар наших гріхів і все покарання за них. Він приходить, щоб відродити людство, визволити його від наслідків гріха і дарувати життя вічне. Своїм народженням Ісус Христос осяяв людей, «які сиділи в темряві і тіні смерті» (Іс. 9.1) світлом істинного богопізнання. Різдвом сповістив, що всі люди - діти Небесного Отця а між собою браття.«Бог на землю зійшов, щоб нас на небеса вивести», - навчає Церква. Різдво Христове принесло людям найвищу істину. Прийшов Господь – і всюди розлилося світло істинної віри та релігії. Тепер ми знаємо, що Бог наш, Який створив небо і землю, є Дух вічний, всеблагий, всезнаючий, всемогутній, всюдиприсутній, незмінний,всеблаженний, є Бог любові й святості. Візьміть в руки Святе Євангеліє, прочитайте його – і Світло Христове стане доступне мудрецю і простій людині, опромінить кожне серце.Спаситель не тільки дав нам величне і святее вчення, а дарував силу для духовного життя. Всечесні отці, дорогі браття і сестри, щоб радість наша була чистою, духовною, святою, необхідно, щоб вона виявлялася у ділах, які ведуть нас до Бога. Господь прийшов до нас в плоті для нашого зцілення. Як Небесний Лікар Він дав нам лікарства – Святі Таїнства. І нам потрібно приймати їх живою вірою, з переконанням в їх рятівну силу. Господь приніс новий закон – і нам треба виконати його з усією любов’юі ретельністю. Хоч Спаситель наш і всемогутній, але не врятує нас без нас, а тим більше всупереч нашому бажанню. Преподобний Антоній Великий так говорив своєму учневі: «Ні Бог, ні я тобі не допоможемо, якщо сам не будеш трудитися. Духовне життя подібне до дерева, тілесний подвиг - листкам,а щиросердечна праця – плодам». У ці святкові дні Різдва Христового, коли з Вифлеємської печери засяяло світло християнської ери, нехай засяє воно в серцях мільйонів віруючих сердець, просвітить спраглі душі, світлом Євангельської любові та правди і, щоб любов Божа та Його милосердя відкрили людям шлях до небесної радості та вічного спасіння через Ісуса Христа Сина Божого, якого Отець Небесний освятив та послав у цей світ (Ін. 10.36) Спасителем роду людського. Сьогодні ми повинні думками своїми перенестися до Вифлеємського вертепу. Ця вбога печера стала для нас колискою всього святого. Звідси засяяло для світу «світло розуму», звідси для нас почалося нове життя. Принесімо для Господа свої дари любові та побожності. З вдячністю прославляймо Його народження різдвяними піснеспівами: «Христос народжується, славте! Христос з небес зустрічайте! Христос на землі, величайте! Співайте Господу вся земле, і весело заспівайте люди, бо Він прославився». Нехай свято Різдва Христового спонукає нас завжди обирати Бога і все, що виходить від Нього. Нехай на нашому земному шляху Вифлеємська зірка освітлює наші серця Божою мудрістю і благодатним теплом зігріває наші душі, зміцнює наше здоров’я. У дні Різдва Христового вірою і любов’ю прикрасимо храм своєї душі чеснотами християнського благочестя і з чистим серцем приймемо Христа Життєдавця. Покиньмо гріх і людські пристрасті й одягнімося, як обранці Божі в любов, милосердя, доброту, лагідність, довготерпіння, взаємно пробачаючи один одному (Кол. 3.12-14). Нехай кожен з нас старанно працює на своєму місці на славу Божу, добробут і процвітання Церкви Христової та нашої країни. Христос Рождається! Славімо Його!+ Юліан
Єпископ Коломийський і Косівський
Різдво Христове 2015 р./2016 р. м. Коломия