Мовознавці пропонують змінити правила української мови. У чому полягають новації та чи виправдані вони — дискутуємо з фахівцями. Міністерство освіти й науки опублікувало оновлений проект правопису.
Кожен зацікавлений користувач і знавець української мови може ознайомитися з ним і надіслати на вказану МОН електронну адресу свої зауваження, пише газета "Експрес".
На прочитання проекту і формулювання пропозицій урядовці дають місяць — листи приймають до 15 вересня. Правописна комісія обіцяє розглянути всі конструктивні рекомендації. Сама ж запевняє, що, розробляючи нову редакцію правопису, брала до уваги мовні явища, які набувають поширення у різних сферах суспільного, наукового та культурного життя.
Що ж саме пропонують змінити фахівці та чи справді є потреба у впровадженні нових мовних правил? З'ясовуємо це у розмові з професоркою кафедри української мови НУ “Києво-Могилянська академія”, докторкою філологічних наук Ларисою Масенко, доцентом Київського університету імені Б. Грінченка Олександром Авраменком та мовознавцем, автором низки словників Тарасом Березою.
— Як вважаєте, чи є нині підстави для зміни правописних правил української мови?
Л. Масенко: — Так, поясню чому. Свого часу, 1933 року, коли тривав терор проти українців, коли знищували українську інтелігенцію, з ініціативи радянської влади було внесено зміни до правопису, який ми називаємо "скрипниківським" (над його розробкою працювали філологи під головуванням Миколи Скрипника). Цей правопис був затверджений у вересні 1928 року, однак діяв недовго. 1933 року з нього вилучили питомі українські норми, оскільки тоді розпочалася політика внутрішньої русифікації української мови, штучного зближення її з російською.
Проблема редагування правопису постала відразу після здобуття Україною незалежності. Зауважу, що ще 1999 року над реформою працювала група кваліфікованих фахівців під головуванням доктора філологічних наук Василя Німчука. Після дискусій та обговорень вони підготували зміни до українського правопису. Проект пройшов апробацію. Його розіслали вчителям, журналістам, щоб з'ясувати, які зміни їх влаштовують, а які — ні. Було визначено поправки, які сприйняли всі. Але тоді впровадження цього правопису заблокували. Тож реформа “зависла”.
— Чи повернули тепер вилучені 1933 року правила? Які зміни запропоновано?
Л. Масенко: — Насправді зміни дуже поверхові. Для прикладу, було б логічно повернути закінчення “-и” в родовому відмінку іменників третьої відміни: радости, сучасности, боли, любови. Зауважу, що закінчення “-і” запровадили 1933 року, та досі у більшості говірок чуємо “и”. Що ж тепер пропонують розробники проекту? Вживати слова з таким закінченням... у художніх текстах. Тобто це не є чітко визначене правило. Не запропоновано й написання “-ія-” замість “-іа-” всередині слів іншомовного походження: індустріяльний, соціяльний, геніяльний. Не відмінюватимемо й запозичені слова, які закінчуються на “-о” на кшталт: метро — метра, кіно — кіна. Не ставитимемо апострофа у словах іншомовного походження (перед йотованими після губних): б'юро, б'юджет, п'юпітр.
Т. Береза: — У словах грецького походження “th”, як і раніше, передаватимемо через “т”: бібліотека, католицький, театр, теорія. А в усталених у нашій мові словах із “ф” можливі два варіанти: анафема і анатема, ефір і етер, кафедра і катедра, міфологія і мітологія, Афіни і Атени, Марфа і Марта. У запозиченнях із давньогрецької мови також пропонують використовувати два варіанти “ау” і “ав”: аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна.
О. Авраменко: — Оскільки проект “Українського правопису” передбачає паралельне використання форм із “ф” і “т” та “ау” і “ав”, то вони не повинні викликати негативну реакцію в суспільстві. Людина вибирає той варіант, що їй до вподоби: ауто, ауторитет чи авто, авторитет. Щодо геніяльно, спеціяльно, варіянт та ідійот... Хоч би якою була історична справедливість, але саме ці форми, на мою думку, найбільше дратували б громадськість. Напевно, через це правописна комісія відхилила таке написання.
— Які ще нововведення прописано?
Т. Береза: — В іншомовних словах звук “j” у складі звукосполучень “je”, “ji”, “ju”, “ja” ми передаємо буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”. Наприклад: плеєр, флаєр, параноя, плеяда, рояль. Під це правило тепер підпадатиме і слово “проєкт”. Водночас скасовано винятки: замість Гойя, Савойя, Фейєрбах, фойє писатимемо Гоя, Савоя, Феєрбах, фоє. Англійське “w” передаватимемо через “в”: вікенд, Вашингтон, Вільсон, Вінніпег. Та у деяких словах, за традицією, пропонують залишити “у”: Уельс, Уолл-стріт, Голсуорсі, уайт-спирит.
— На що ще варто звернути увагу?
Л. Масенко: — На початку деяких питомих українських слів замість “і” перед приголосними “н” та “р”, відповідно до вимови, можна буде писати “и”. Тобто запропоновано два варіанти: индик або індик, ірод або ирод. Слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, обер-, унтер- писатимемо разом: антивiрус, контрудaр, віцепрем’єр, віцекoнсул, ексчемпіон, ексмінiстр, експрезидeнт, оберпрокурoр і так далі. Виняток — контр адмірaл. Це слово за традицією пропонують писати через дефіс.
О. Авраменко: — Ще одне нове правило: числівник “пів” тепер завжди писатимемо окремо. Це логічно, і легше запам’ятати правило: окремо і крапка! Порівняйте: половина Києва = пів Києва, половина огірка = пів огірка, половина яблука = пів яблука (а тут ще й проблема з апострофом відпаде). За чинним правописом “пів” пишемо разом із загальними назвами (півогірка, півлимона, пів’яблука), а з дефісом — власні назви (пів-Києва, пів-Європи, пів-Америки). Учителі вітатимуть це правило!
— Як вважаєте, чи загалом суспільство сприйме запропоновані зміни? Чи набуде чинності підготовлений проект правопису?
О. Авраменко: — Найімовірніше, після затвердження проекту визначать кількарічний термін для адаптації нового правопису в мовному просторі України — приблизно три — п'ять років. Тобто якийсь час функціонуватимуть обидва варіанти правопису: чинний і той, що ми з вами обговорюємо нині. Краще поступово повертатися до правописних традицій. Мине 30 — 40 років — відбудуться ще якісь зміни. Мова — живий організм, вона не стоїть на місці.