Франківські батьки розповідають про образи, погрози та моральний тиск з боку адміністрації шкіл та садочків. Зокрема, коли мова заходить про незаконні благодійні внески, неприйнятні методи виховання та навчання, незадовільну якість харчування, а також несприятливий психологічний клімат в класі чи групі. Версії розпочинають цикл історій "Мами проти системи" про франківських батьків, які не бояться виступати проти нав’язаних директорами шкіл та садочків правил, щоб захистити права своїх дітей. Свою історію розповіла Мар’яна Вершиніна – голова ГО "Мами Прикарпаття" та мама 8-річного Олександра, який закінчив 2 клас СШ №1 в Івано-Франківську. Я ж громадський активіст, і мене сильно не залякаєш. Але все одно механізми типові застосовувались. Читайте також: Діти з особливими потребами Коломийщини взяли участь у фестивалі талантів Це якраз прийшлось на передвиборчий період, коли я балотувалась до міської ради. Син якраз пішов до 1 класу СШ№1. Що мене обурило – збирається благодійний внесок на школу – 350 гривень. Я увійшла в батьківський комітет, ми ці кошти зібрали в класі, і вчитель нам сказала занести їх в бухгалтерію. Коли я прийшла туди, то почала уточнювати, чому ми ці кошти маємо віддавати в шкільну бухгалтерію. Вони всі заметушились, розхвилювались, чому це я питання задаю. Одразу викликали директора і почалися вияснювання. Виникли незначні перепалки з директором: мовляв, чому це я прийшла сюди, чому мене все не влаштовує? Після цього в мене почались проблеми. Вияснилось, що кошти готівкою збирати в бухгалтерії – це взагалі незаконно. Через це мене вигнали зі зборів загальношкільних. Я прийшла послухати про звітність коштів, на які потреби йдуть ці благодійні внески. А мені заявили, що на такі збори не можуть приходити всі підряд і просто вигнали. Так само «попросили на вихід» і представника ЗМІ. Ми потім надали розголосу цій ситуації, і в школі почали відбуватися зміни. Наприклад, була традиція до 8 березня вчителям дарувати "конверти". Якщо не помиляюсь, то було по 300 гривень. Відмінили це все демонстративно і пафосно: заборонили дарувати все, в тому числі квіти і відкритки. Навіть був випадок, коли діти з дачі принесли букет квітів, а вчитель не прийняла його. А мене почали регулярно викликати в школу, майже кожного тижня. Запрошення надходили від батьківського комітету, вчителя, директора, а іноді і від усіх одночасно. Ці збори тривали по 2-3 години, де на мене здійснювали моральний тиск. Не обходилось і без образ. Читайте також: “Мама Прикарпаття” б’є на сполох: її сина можуть виключити з садочка Адміністрація школи, від директора і його заступників до секретаря і голови профспілки, а також очільник піклувальної ради і голова батьківського самоврядування, всі мені вказували, що я не мала право приходити в школу і встановлювати тут свої правила. Мовляв, в чужий монастир зі своїм уставом не ходять. Я почала пояснювати, що це не мої правила, все в межах норм закону. Адже це вони встановили свої правила, які суперечать чинному законодавству. Але я на всі ці зустрічі приходила з диктофоном, і це трохи зупиняло їх. Бо коли десять чоловік нападає на одного, то потрібно якось оборону тримати. А одного разу мене викликали через те, що батьківський комітет зібрав підписи під заявою з вимогою перевести мою дитини в інший клас. Підставою вказали те, що я скомпрометувала їхню школу і зганьбила весь клас. Одним словом написали таке, що не мало під собою ні законних підстав, на здорового глузду. Десь після третьої такої зустрічі з "пресингом" і образами, я зрозуміла, що ніяку результату ці збориська не дають. Тільки сварки і звинувачення. Я так думаю, що все це здійснювалось для того, щоб я забрали дитину зі школи. Але я не мала наміру це робити. Школа – спеціалізована, щоб потрапити на навчання до неї, мій син проходив співбесіду. Та й клас і вчителька йому подобались. В результаті я заявила, що в цьому театральному дійстві участі брати більше не буду. "Якщо ви хочете донести мені якусь інформацію – напишіть мені все у письмовому вигляді. У вас всі персональні дані є. Вже третя зустріч не приносить жодного результату і ми не можемо знайти компроміс. Свою дитину з цієї школи я забирати і кудись переводити не буду", – заявила я тоді ініціаторам. Також попередила, що якщо буде здійснюватись тиск на мою дитину, то всім це "аукнеться". В результаті потім наша вчителька звільнилась. Серед батьків почались неприємні розмови, що начебто вона через мене звільнилась. Я перед звільненням її кілька днів не бачила і не спілкувалась навіть у телефонному режимі. Не те, що персонально. А по школі ходила чутка, що після розмови зі мною її "швидка" забрала. Але такого не було. З інших джерел мені стало відомо, що вчителька написала заяву на звільнення після розмови з директором. Зараз ніби все втихомирилось. Але я помічаю, що коли підходжу до вчителів з запитаннями, то у всіх руки трясуться. Наприклад, я не згідна, щоб моя дитина з третього класу вчилась в другу зміну. І взагалі друга зміна у початковій школі – явище недопустиме. Але нам заявили, що це питання обговоренню не підлягає, все давно вирішено. Тому, я думаю, що основні баталії ще попереду.