ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Поневіряння по військкомату у Коломиї: лист в редакцію

Хочу розповісти про те, як у Коломиї жахливо неорганізовано і непродумано працює військова медкомісія і не тільки. Мої пригоди почалися в середині грудня з простої медичної комісії. Юнакам з мого коледжу сказали прийти о 9 годині і йти реєструватися, а після реєстрації йти до лікарів. Так-от, хлопців було дуже багато, і в приміщення реєстратури пускали тільки по двоє осіб, тобто всі решта мусили чекати і мерзнути надворі. Після першої години очікування в черзі я вже думав, чи не захворію, якраз перед комісією. Також ніяк не міг зрозуміти, чому так довго проходить реєстрація. Але таки потрапивши в приміщення, все зрозумів. Потрібно заповнити пару бланків про сім'ю, здоров'я, проживання і т. д. Чоловік, який там сидить, лише дає бланк і чекає. Тут постає запитання: що йому заважає роздати ці бланки хлопцям надворі, щоб вони заповнили їх і не мерзнули на морозі? Для тих, хто не знає, як влаштована медична перевірка у військкоматі, я поясню. Всі лікарі приймають в окремих кабінетах, які розташовані півколом, і перший лікар, до якого ви потрапляєте, це травматолог. Хлопці заходять роздягнуті, лише в самій нижній білизні. Пройшовши травматолога, ви не одягаєтесь, а далі в такому вигляді йдете по всіх лікарях. Це не те що соромно (це ж лікарі), проблема в тому, що для цього не створено жодних умов. У кімнатах холодно (всі лікарі тепло вбрані) і також страшенно брудно. Працівники там собі ходять взутими, а ми – босі. Є можливість забити скалку, підхопити грибок ніг, просто захворіти. Майже те саме, що босим ходити по вулиці. Також, що ще обурює, то це відсутність ввічливості і недотримання правил етикету. Коли я вже виходив і збирався додому (година 12-13), то ще кілька хлопців далі чекали своєї черги, щоб зареєструватись. Висновок такий: до медичного обстеження ви можете бути здорові, а от після (особливо якщо ви приходите взимку), то можете й захворіти. Пройшовши медобстеження, мені виписали ще багато направлень на здачу аналізів і на рентген стопи. І сказали прийти з результатами до 24 лютого. Так-от, я думав, що найстрашніше вже позаду, але сталося все з точністю до навпаки. Вже в лютому, прийшовши здавати аналіз крові з вени (навпроти пошти по вул. Чорновола), відстоявши чергу, я зайшов, показав направлення, вже був готовий закочувати рукав, але медсестра повідомила, що я дарма до неї прийшов, бо спершу повинен піти в поліклініку, здати кров з пальця і вже з тими результатами прийти до них. Одразу напрошується питання: а чому це ніде не вказано? Чому не пояснила комісія, навіть табличку перед кабінетом можна повісити з цією інформацією, щоб хлопці не стояли дурно в черзі (до речі, знаю, що я не один потрапив у таку ситуацію). Ну окей, ще не сильно нервуючись, на другий день я здав кров з пальця. Після обіду забрав результати і вже аж на третій день біганини і прогуляних через це пар пішов, нарешті, здати кров з вени і закінчити ці муки. Хмм. Подумаєте, це все? Ні. Знову ж таки черга, знову ж таки медсестра і знову ж таки «облом». Бо коли я дав результати аналізу, то, виявляється, мені не написали мою групу крові, тобто треба йти і заново все перездавати, бо без цього в мене кров з вени не візьмуть. Хотів би я, щоб хтось у цей момент сфотографував мій вираз обличчя, адже в такому шоці збоку себе ще не бачив. Паралельно зі здачею крові я ходив робити рентген стопи і намагався потрапити до окуліста. Думав, з цим ніяких незручностей не має бути, але тут знову видно недоліки організації нашої медицини. Зробити сам знімок стопи не важко, важко зробити для нього характеристику і опис лікаря. Точніше лікарів, адже мене з цим знімком відправляють в дорослу поліклініку до рентгенолога, а після нього знову в дитячу до травматолога. Навіщо цієї біганини – пояснити ніхто не може. Хіба що в нас є один рентгенолог на всю Коломию. Ну це ще таке. От з окулістами це дійсно журба. На перевірку зору виділяють дуже мало часу, і та кількість дітей, яка є в них на обліку, просто не встигає. Придумали робити все за талонами. На день дають 20 талонів, треба прийти зранку, взяти свій номер і вже від нього можна відштовхуватись, о котрій годині тебе приймуть. Я так і зробив. Взяв талон (був 13-тим), тому прийшов на 40 хв. пізніше зазначеного початку прийому окуліста. І що я там побачив? Величезну кількість мам з дітьми, які, почувши, що я з талоном, сказали, що в них жива черга, і, м'яко кажучи, їм мій талон байдуже. Розвернувся і пішов додому. Наступного дня прийом починався о 14:00, я прийшов о 13:30, і народу вже було повно, щоб не збрехати, то попереду мене стояло мінімум 15 людей, але це не враховуючи дітей до 1 року, які йшли без черги. Черга моя настала десь о 16:15, і за мною ще стояла велика кількість людей, яких мали б прийняти, хоча о 17:00 за графіком прийом закінчується. Цікавий той факт, що хлопці, скеровані військкоматом, мають проходити огляд без черги. Так принаймні написано в бланку, який мають заповнити лікарі, але це просто напис, який в реальному житті нічого не дає, бо на ділі ніхто вас не пропустить, хіба що ви вже найближчим часом їдете в АТО. Узагальнюючи написане, хочу сказати те, що система нашої медицини, військкомату і не тільки є радянською і в прямому сенсі знущальною над людьми. Її треба змінювати і не боятися пробувати це зробити, адже хто, як не ми... Дмитро КРИВ’ЮК, студент