“Піпл хаває”. Поради коломиянам, як самотужки відрізнити брехню від правди

Усім відомо, що люди поглинають інформацію, як губка воду. Все, що читають у газетах, журналах, на новинних порталах, бачать на екранах своїх телевізорів чи слухають через радіоприймачі, сприймають, як правду.

Дуже часто якусь скандальну новину можна прочитати у Фейсбуці. Під нею можуть бути сотні коментарів, а вона в кінцевому результаті  може виявитись фейком. Зовсім скоро вибори, тому в час передвиборчої кампанії таких новин – безліч.

Навіть на прикладі маленької Коломиї можна знайти багато прикладів.  Остання новина: міський голова Ігор Слюзар йде в президенти. Хтось під його ім’ям створює фальшиву сторінку у Фейсбуці, на якій розповсюджує цей фейк. На своїй офіційній сторінці мер відразу ж спростував цю інформацію.

Крім цього, у Фейсбуці створено багато так званих “ботів” (несправжні сторінки в соціальних мережах), які коментують та поширюють неправдиву інформацію у таких групах, як “Типова Коломия”, “Прикарпатський край” та багатьох інших.

Саме медіа та соціальні мережі є тими ідеальними майданчиками, які можуть маніпулювати людьми практично непомітно. Вони пишуть, а люди “хавають”. І так по колу. Щоб захистити коломиян від обману, “Дзеркало медіа” вирішило розповісти про фактчекінг.

Що це та з чим його їсти?

Фактчекінг походить від англійських слів “fact checking”, що в перекладі означає “перевірка фактів”. Зараз саме з допомогою цього методу можна перевірити правдивість, неправдивість, повноту тієї чи іншої інформації та навіть наявність маніпуляцій. І щоб це зробити, не обов’язково мати якусь освіту та бути професіоналом  цієї справи. Будь-хто може зробити це самостійно вдома. Варто тільки перевірити сумнівну інформацію. 

Яка інформація є сумнівною?

Найчастіше сумнівною може бути інформація, яка стосується цифр. Вони можуть бути сплутані, із зайвим нулем тощо. Крім того, варто було б перевіряти факти, які взяті з історії, документів чи законів, наприклад. Не варто довіряти сторінкам, які створені тиждень чи два тому, але в групах соціальних мереж є дуже активними. Слід перевіряти скандальні новини, бо саме вони найчастіше вводять в оману та маніпулюють аудиторією.

Як перевірити інформацію?

Перш за все, варто знайти першоджерела. Медіа повинні посилатись на місце, звідки взята новина. Якщо засіб масової інформації вирішує з певних об’єктивних причин приховати першоджерело, вони обов’язково повинні зазначити “із власних джерел”. Якщо посилаються на людину, організацію, структуру чи політичну партію, не полінуйтесь знайти сторінку в соціальних мережах чи офіційний сайт й перевірити, чи там є така інформація.

По-друге, не варто сприймати всі новини в соціальних мережах за правду. Як це було зазначено вище, дуже часто їх пишуть боти, щоб збити з пантелику аудиторію та маніпулювати нею.

Бота насправді визначити не важко. Варто тільки перейти на його сторінку й проаналізувати її. Якщо на аватарці картинка котика чи собачки або, наприклад, силует людини, це, швидше за все, бот. Крім цього, в більшості випадків на таких сторінках немає багато фотографій. А якщо є, то дуже часто вони беззмістовні та жахливої якості, оскільки кілька разів були скачані й завантажені.

Варто звернути увагу на персональну інформацію. Її, зазвичай, немає.  А якщо є, то тільки дата народження та місто, звідки родом.

Також треба глянути, скільки часу створена сторінка й не лінуватись проскролити вниз, щоб перевірити дописи. Якщо акаунт активний тільки три дні, а дописів з різноманітними жартами та мемами більше двох десятків – це бот!

Треба перевірити й список друзів підозрілої сторінки. Він в більшості випадків невеликий. Зазвичай, там можна знайти ботів. А якщо є реальні люди, то можна зробити висновок, що вони піддались маніпуляціям.

Зазвичай, боти коментують та поширюють тільки скандальну інформацію, а також роблять це часто вночі.

Щоб не бути голослівними, ми покажемо, як можна виявити бота самостійно. Серед адміністраторів групи “Прикарпатський край” є  Максим Масловський. Нам його сторінка видалась підозрілою, оскільки крім фото та інформації про місце проживання більше нічого немає, щоправда, кількість друзів здивувала. Фотографія, до слова, поганої якості. Саме її ми перевірили через “пошук за зображенням” в Гуглі. Як виявилось, на світлині – Шопін Ігор Вікторович.

Тобто це звичайна фейкова сторінка з вигаданим ім’ям і прізвищем та чужим фото.

Бот є адміністратором групи й має можливість додавати будь-яку інформацію, що появляється у групі, в тому числі й неправдиву.

Після публікації статті до нас звернувся реальний коломиянин Максим Масловський, який стурбований, що боти використали його дані для створення фейкової сторінки.

Як уже було зазначено вище, медіа теж вміло маніпулюють своєю аудиторією. Саме тому зараз створено багато ресурсів, які, власне, й займаються фактчекінгом. Результати своїх досліджень вони публікують на своїх сайтах. До них можна віднести StopFakeVoxUkraine, Слово і діло.

Окрім цього, треба навчитись користуватись відкритими базами даних. Їхній список можна знайти тут.

На ProZorro, наприклад, можна виявити, на що витрачає гроші міська рада чи будь-яка інша структура міста.

Також не потрібно боятись надсилати інформаційний запит у державну структуру, якщо ви хочете дізнатись, скільки грошей виділили на ремонт дороги, наприклад. Для цього не потрібно бути журналістом, будь-хто може це зробити. Протягом п’яти робочих днів ви обов’язково отримаєте відповідь на питання, яке вас цікавить. Зараз багато структур роблять спеціальні форми запитів, які можна заповнювати безпосередньо на сайті. Коломийська міська рада таку функцію має.

Перевірити інформацію не так важко, як здається. Варто тільки витратити 10 – 15 хвилин свого часу. За цей час можна випити філіжанку кави. Тому використовуйте час з розумом і не давайте себе обманювати.

Авторка: Ярина БАЛАБАНИК