ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Олександр Яворський: "Кожен читач має відчути контакт перш за все з самим собою"

Спеціаліст із земельних питань Олександр Яворський репрезентував у Музеї історії міста свою збірку віршів «Безконтактний контакт». Перед тим, як видати книгу, Олександр друкувався у колективних збірках, зокрема у журналі «Перевал», який виходить за підтримки Івано-Франківської облради та обласної організації Національної спілки письменників України. Олександр отримав диплом III ступеня в літературному конкурсі імені Леся Мартовича. Чоловік з романтичною душею у вільний час пише поезію, а по буднях – працює у земельному відділі Коломийської міськради. Свою збірку віршів поет поділив на три частини – «Безконтактний контакт», «Лиш тільки ми», «Ох і ах». Серед творів домінує сюжетна поезія, де кожен вірш – це окрема розповідь про подію, явище, ситуацію і людей. Вірші торкаються різних напрямків людського буття, його філософських і психологічних аспектів, найсильнішого з усіх людських почуттів – кохання, а також іронічних та жартівливих описів окремих комічних ситуацій, яких так багато у нашому повсякденні. «Я дуже довго йшов до того, щоб ця книжка вийшла у світ, незважаючи на те, що почав писати ще у шкільні та студентські роки, – розповідає Олександр Яворський. – Але на той час у мене не було такого відношення до поезії, як зараз, я міг тільки мріяти, що колись стоятиму тут, перед вами, і презентуватиму свою книгу. Я писав лірику для своєї коханої дівчини, котра згодом стала моєю дружиною. Саме вірші допомогли мені прокласти шлях до її серця». Крім інтимної лірики в Олександра є поезія на громадянську, соціальну, психологічну та філософську тематику. «Все, що я писав, переважно відправлялося у шухляду, – зізнається Олександр. – На якомусь етапі я зрозумів, що вірші, котрі написані і нікому не прочитані, нікому не розказані, вони, по суті, ніби покинуті своїм батьком напризволяще. Я вирішив давати їм волю. Спочатку писав на літературних сайтах в інтернеті. Там із такими ж молодими авторами публікували свої вірші, обговорювали їх, давали один одному поради. Там я зрозумів сильні сторони і недоліки своєї поезії. Власне перебування у такому літературному середовищі, нехай навіть віртуальному, сприяло моєму поетичному розвитку і там я теж черпав натхнення для нових віршів». Яворський_книжка Чому ж книга має назву «Безконтактний контакт», окрім того, що в ній є вірш з такою назвою? «Ця назва відображає моє бачення поезії у світі. На мою думку, автор через свої твори безпосередньо контактує з читачем, навіть без своєї присутності. Тримаючи цю книгу у руках, ви детальніше зможете зрозуміти, що хотів сказати автор, які почуття зачепити, які емоції викликати, навіяти теплі спогади і усмішку. Ця книга по своїй суті написана доступними і простими словами, які зібрані у рядки й скеровані у відповідному напрямку. Все це для того, щоб кожен читач зміг відчути контакт перш за все з самим собою», – каже Олександр Яворський. [quote_box_right]«Тепер я почав писати вірші для своєї донечки. Сподіваюся, що колись вийде збірка вже дитячих віршів, яку ви зможете прочитати з дітками та онуками».[/quote_box_right] Автор розповів, що щиро захоплюється формами поезії Володимира Висоцького. «Поезія Володимира Висоцького справила на мене великий вплив. Іноді, читаючи його твори, я перекладаю їх на українську мову, намагаючись дотримати зміст, форму і структуру вірша». «Тепер я почав ще писати вірші для своєї донечки. Сподіваюся, що колись вийде збірка вже дитячих віршів, яку ви зможете прочитати з дітками та онуками». Надія СТЕФУРАК