Нам не треба сьогодні дискутувати, наскільки давня українська мова. Підтвердження її давності є в книзі “Остромирове Євангеліє” 1056 року. Про це повідомляє Україна молода. Текст Євангелія має чимало давньоукраїнських рис, які відсутні в інших слов’янських мовах, розповів професор-мовознавець Павло Гриценко. Євангеліє довгий час зберігалося у Новгороді, та у 1720 році книгу захотів забрати собі в столицю цар Петро І. Він мав на меті створити імперію і для цього треба було якесь історичне підґрунтя – в тому числі стародавні пам’ятки. На сторінках цієї унікальної праці є чимало давньоукраїнських рис, яких не знайти ні в російській, ні в польській, ні в білоруській мовах. І ці унікальні риси – не придумані кимось, вони збережені в цих текстах. І є найбільшим свідченням того, якою високорозвиненою вже тоді була давньоукраїнська мова. Що це за риси – дивіться в коментарі професора-мовознавця, директора Інституту української мови НАН України Павла Гриценка.