Додому Новини Культура На Верховинщині діє унікальний гуцульський театр

На Верховинщині діє унікальний гуцульський театр

2
Поділитися

В гірському селі Красноїлля діє унікальний гуцульський театр, якому немає аналогів в Україні, а, можливо, й в світі.

“Переслідуваний російськими жандармами, прибув з далекого Харкова у сусідню Криворівню письменник, режисер і віртуоз-бандурист Гнат Хоткевич, якого одразу полонила карпатська стихія, — розповідає історію театру його керівник Володимир Синітович. — Ще кілька років перед приїздом у Карпати Хоткевич уже цікавився гуцульським фольклором і був глибоко переконаний у мистецькій обдарованості верховинців”.

Don Yapon

Незабаром Хоткевич заснував при красноїльській “Січі” аматорський театр, де зібралося 17 горян, які ніколи не бачили сцени, проте мали неабиякий акторський хист, інформують ”Вікна”.

Вивчивши побут і звичаї карпатців, режисер вирішив, що актори говоритимуть на сцені місцевою говіркою.

”Першою п’єсою, яку поставили аматори, — продовжує розповідь про гуцульський мистецький феномен головний режисер театру Марія Дідушко,була адаптована драма польського письменника Коженьовського “Антін Ревізорчук”, яка мала назву “Верховинці”.

Згодом Хоткевич написав “Непросте” та “Гуцульський рік” — п’єси, в яких показані усі найважливіші свята та віхи життя горян: Різдво, Великдень, Івана Купала, весілля, похорон і т д.

Після першого вдалого виступу були гастролі у Жєб’єму (нині Верховина — авт.), Надвірній, Долині, Стрию, Кракові, Львові, Бродах та інших містах, де упродовж 90 днів актори дали 68 вистав у 61 місті.

У 1912 році в театрі працював Лесь Курбас. Пізніше красноїльці разом з Хоткевичем подорожували до Харкова, де не тільки показували вистави, але й з великим успіхом продавали різноманітні вироби з дерева. Побачивши карпатське диво, відома акторка Марія Заньковецька передала нашим людям гроші для заснування на Слобожанщині гуцульської майстерні. Актори ж гастролювали далі. Їм аплодували одесити, кияни, херсонці, а під час виступів у Москві високу оцінку гуцулам дали Станіславський та Немирович-Данченко.

На жаль, після Першої світової війни театр занепав. Відроджений у 30-их роках Василем Костинюком, він уже не мав такої шаленої популярності. Лише у 1988 році, на святкуванні 110-ої річниці від дня народження Гната Хоткевича красноїльці знову вийшли на сцену.

Сьогодні у гуцульському театрі грають 39 осіб. Є доросла та молодіжна групи. Театр — лауреат багатьох фестивалів, має звання народного. Але багато акторів-чоловіків час від часу мусять покидати село у пошуках заробітку в столиці чи закордоном.

2 Коментарі

  1. драма польського письменника Коженьовського “Антін Ревізорчук”, яка мала назву “Верховинці”.
    А Петро ШЕКЕРИК-ДОНИКІВ «Перший гуцулский театер : пише шо вистава називаласі “…Гості приносили из собов у оригіналі “Карпатци Ґуралі” Верховинці и читали собі підчєс представленя, шоби нас зрозуміти.”..

    особа Ангося Ревізорчюка, героя драми “Верховинці”, походила єк раз з Красноїлі, де про него у тот чєс старі Гуцули розказували богато усєких: оповидань и пригод.

    http://gig.if.ua/198/

  2. . Гості приносили из собов у оригіналі “Карпатци Ґуралі” Верховинці и читали собі підчєс представленя, шоби нас зрозуміти.