ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

МИ УСІ - РОМАН

Дуже хочеться вірити, що усі, хто був замішаний у цьому ганебному інциденті, зрозуміли це. США, Нью-Йорк. Наші дні На Манхеттені, біля ООН, є маленький затишний паб. Власник ірландець, бармен - українець. Днями я сказав їм: "Уявіть, що до вас завітала людина з ДЦП. А ваш офіціант її виставив. Ну, настрашився, що її рухи, гучна і дивна вимова, можуть відлякати відвідувачів пабу…" Виникла довга пауза. Після чого власник, вогняноволосий, з рудими віями ірландець Кріс сказав: "Така ситуація у принципі неможлива, чувак. Чуєш? ЦЕ НЕ НЕМОЖЛИВО, я тобі говорю". "Ну а якщо?" – вчепився я в нього, - А якщо? Що ти робитимеш?" Пауза. "Хлопці, ви серйозно? Я б того ж дня закрив паб!" - сказав Кріс, - прийшов би до тієї людини, дав би їй стільки грошей, скільки б вона захотіла, і вимолював пробачення - тільки б до суду не доводив. А потім відкрив би бізнес десь у іншому місці". "А якби це потрапило у пресу?" "В пресу? Камоон! До твоїх колег-стерв'ятників? Ха! Та вони б мене роздерли, як собаки стейк, а потім мої кістки ще б полоскали з місяць у всіх таблоїдах. А бізнес… Довелось би попрощатись із бізнесом. Такий скандал - це кінець репутації". "А офіціант? Що б було з офіціантом?" - я вчепився в Крістофера, як та собака в стейк, чи то як "стерв'ятник". "Що з ним? Та я б йому пику начистив і виставив на вулицю. Що в тебе за дурнуваті запитання?" - було видно, що Кріса помітно дратує те, чого він навіть не може уявити. "Просто у нас у Львові одного хлопця вигнали з ресторану на вулицю…" - сказав Гарік, хлопець з України, що працює у Кріса офіціантом. "Хлопці, це bullshit" - сказав Кріс. І з американською безпосередністю додав: "Це просто f***ng bullshit". Трішки історії Ще років з шістдесят-сімдесят тому у США на деяких закладах висіли таблички - "тільки для білих". Коли я працював на "Голосі Америки", у величезному федеральному будинку Вілбура Коена, котрий було збудовано наприкінці 30-х років минулого століття, було два типи туалетів - "для білих" і "для кольорових". Звісно, зараз вони відкриті для усіх, але пам'ять про сегрегацію й досі жива. Американці стидаються цього історичного факту, але його ретельно вивчають у школах, про нього постійно нагадують. Нагадують для того, щоб подібне більше ніколи не повторилось. Never again. Коли в ПАР у 1948 році до влади прийшла праворадикальна Національна партія, вона оголосила у країні політику апартеїда, і корінне населення примусово виселяли у так звані "бантустани". Аж доки до влади не прийшов Нельсон Мандела. У нацистській Німеччині дискримінували людей "неарійської раси", а тих, кого ми зараз називаємо "люди з особливими фізичними потребами" - не впускали у громадські місця. "Це історія", - скажете ви. І будете неправі. Україна, Львів. Наші дні 5 лютого відбулась подія, яка повернула усіх нас у першу половину минулого століття. Того дня з львівського ресторану мережі Vapiano вигнали Романа Кисляка. Рома має ДЦП. Роман до війни працював таксистом у Донецьку. А під час війни вивозив з фронту лежачих хворих, допомагав вивозити поранених українських бійців. За що його почали переслідувати бойовики. Крім того, сепаратисти підозрювали Романа у коректировці вогню ЗСУ. Чоловік був змушений тікати до Львова, де його в одному з монастирів прихистили монахи. Монахи купили йому автомобіль, щоби чоловік міг заробляти собі на життя. Роман став героєм численних публікацій та сюжетів у ЗМІ. Та як могло статись те, що Романа вигнали з ресторану Vapiano Lviv? Дуже просто. Офіціант, як сказано у офіційному поясненні представництва закладу у Facebook, "розцінив Романа як підозрілу особу". Тільки тому, що Рома має ознаки ДЦП. Ви бачили людей з ДЦП? Я бачив. Я неодноразово спілкувався з ними. У Львові я неодноразово бував у дитячому центрі "Джерельце" і у клініці професора Володимира Козявкіна, одного з медичних світил у галузі лікування ДЦП. Ці люди, як і будь які інші, не мають ментальних вад. Вони як ми з вами. Але у Vapiano Lviv вирішили по-іншому. І Рома опинився на вулиці. Так, Рома повільно розмовляє, специфічно розтягуючи слова. Ну і що? Я раніше заїкався доволі сильно. А ще, наприклад, люблю жестикулювати. В мене є слова-паразити. І я люблю кусати дужку окулярів - тут, я вважаю, ми рівні. У Facebook негайно піднялась хвиля обурення. Дописувачі гнівно запитували: "На якій підставі офіціант виштовхав Романа?" Але ми усі чудово знаємо відповідь на це запитання. Романа неможливо було прийняти ані за наркомана, ані за безхатька. Роман був гарно і чисто вдягнений і розмовляв по мобільному телефону. Романа виштовхали тільки тому, що він не вписувався, так би мовити, в "естетичну картину закладу". А між тим Vapiano Рома зайшов не просто так. Йому було призначено зустріч. Журналістка запросила його на інтерв'ю і зарезервувала столик. А йому довелось чекати її вже під дверима. В інтерв'ю "Каналу 24" Рома сказав: "Я не ходжу по ресторанах, бо розумію, що є бридким. Вони гидують. Але ж мене запросили на зустріч... Я себе звинувачую, хоча й це не я видав в Інтернет…"  І він сказав правду. Вони й справді гидують. Випадок з Ромою - це тільки верхівка айсбергу. Я таких історій наслухався і у львівському "Джерельці", і у клініці Козявкіна у Трускавці. Але тільки від тих, хто жив в Україні або приїхав з Росії. Від пацієнтів доктора Козявкіна, котрі приїхали з Європи чи Америки, я такого не чув. Ця історія мене дуже зачепила. Знаєте, чим? А тим, що це не просто конфлікт між Vapiano Lviv і Романом Кисляком. Це конфлікт між цивілізованим і рівним суспільством і тими, хто вважає, що має право ділити суспільство на соціальні касти. Рома давно пробачив і офіціанта, і Vapiano. Він добрий. Він не такий, як, н ажаль, більшість з нас. Він кращий. А ось я не можу пробачити. "Я не хочу жити, бо я є тягарем у суспільстві" – каже Роман. Ні, Рома. Ти не тягар. Тягарем є той, хто виставив тебе з ресторану. Тягарем є ті, хто, ймовірно, давали офіціантам таку вказівку. Тягарем є ті, хто писали огидні "вибачення" на сторінці Vapiano Lviv у Facebook. Вибачення, це коли вибачаються. Текст Vapiano, де вони кажуть, що "сталася прикра помилка", а "він не хотів, щоб виник такий скандал і не мав наміру поширювати цю інформацію", більше схожий на недолугі виправдання і нову образу. "Так, наш рейтинг дуже знизився, завдяки негативним коментарями і оцінкам, але рейтинг — не головне!" — пишуть піарники ресторану наприкінці. І тут я їм вірю. Тому що останнє речення розставляє все по своїх місцях: "І тепер ми будемо працювати над нашими "помилками" з ще більшою наснагою". "Помилками". Ось що в уьому тексті огидно і цому це не можна назвати вибаченнями. Я вже не говорю про те, що версія Vapiano Lviv розходиться з версією Романа. Я вже не згадую про те, що у Vapiano Lviv "завжди раді людям з фізичними вадами". Вадами. Ви тільки вслухайтеся. Тішить лише, що не усі такі. Журналісти Олена Кулигіна, Отар Довженко, Наталка Волосацька, Віка Балицька. Сотні інших не пройшли мимо і звернули увагу на те, що відбулось з Романом. Завдяки добрим людям про інцидент дізнались у штаб-квартирі Vapiano у Бонні. Дізналася Перша леді. За п'ять днів рейтинг цього львівського ресторану опустився до відмітки 1.5 за п'ятибальною шкалою. Почав падати рейтинг усієї мережі. Люди закликають до бойкоту ресторану. А це значить, що щось змінилось у нашому суспільстві. Це добрий знак. І я дуже хочу вірити, що усі, хто був замішаний у цьому ганебному інциденті, зрозуміли: Роман - це і є ми з вами. Отар, Наталка, Ірена, Олена, Віка і сотні тих, хто не залишився байдужим. Ми усі — Роман. P.S. Я вже подумав, що у Vapiano Lviv ввжають конфлікт вичерпаним (бо Рома прийняв їхні "вибачення"). Але неочікувано, спочатку через Facebook, а потім через Skype, зі мною зв'язався один з власників мережі Vapiano Ukraine, Владислав Гуристримба. Ми поговорили і обмінялися думками і враженнями. Владислав попросив поради. І ось що я сказав: Час упущено. На жаль. Все, що можна зробити зараз, аби якось виправити ситуацію, це: 1) Щиро визнати свою провину. Щиро визнати 100%-ву провину менеджменту львівського ресторану, офіціанта, людей, котрі відповідальні за соцмережі і PR закладу. Бажано у відеозверненні. 2) Припинити поширювати пости з акціями у аккаунтах ресторану в соцмережах і причепити нагорі це відеозвернення. 3) Покарати винних. 4) Оприлюднити відео інциденту (воно існує). Закрити розфокусом усіх відвідувачів, хто міг потрапити у кадр, аби не питати в кожного дозволу. Це цілком допустимо. Про те, як по-людські поговорити з Романом, я вже не став радити. Роман і так їм все пробачив. А далі їхня добра воля, як саме вони зможуть себе хоч трішки реабілітувати в його очах. Минуло три дні. Ані вибачень. Ані відео. Триває акція ресторану, що присвячена Дню закоханих. Ти часом важкою, канцелярською мовою, мені на пошту прийшов текст від львівського ресторану Vapiano, де повідомлялося таке: "до працівників , чиї дiї не відповідають етичним та моральним стандартам нашого закладу, було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани." А власник української мережі Vapiano Владислав Гуристримба написав мені у Skype: "В любом случае, я считаю, то, что произошло, пошло на пользу обществу". P.P.S. Рома Кисляк іде на каву з Першою леді. Це буде початок акції "На каву з другом" (тег #накавуздругом зараз активно поширюється у соцмережах). Суть — беріть із собою друга з особливими потребами і йдіть на каву. Якщо у вас немає компанії — вам її підберуть! Джерело: http://tsn.ua/