Додому Новини Політика Любомир Глушков: «Знаю, як зробити Коломию центром об’єднаної територіальної громади»

Любомир Глушков: «Знаю, як зробити Коломию центром об’єднаної територіальної громади»

1
Поділитися

Сьогоднішній очільник райдержадміністрації і кандидат на посаду Коломийського міського голови Любомир Глушков ділиться враженнями про передвиборну кампанію, яка добігає кінця, а також планами в разі перемоги на виборах.

–Треба визнати, пане Любомире, що нав’язливою, такою, що просто-таки лізе в очі, вашу передвиборну кампанію аж ніяк не назвеш. Ні гречки виборцям не пропонуєте, ні концертів не влаштовуєте посеред міста… Що означає цей скромний, непоказний процес?

–Що я не сприймаю шлях, обраний на недавніх виборах у Чернігові. Наші люди заслужили на те, щоб ними ніхто не маніпулював, щоб вони могли прийти на виборчу дільницю і віддати свій голос цілком усвідомлено, без будь-якого зовнішнього тиску. Керуючись тільки гарячим серцем і холодним розумом. За це ми теж стояли на Майдані, за це теж поклали свої життя герої Небесної Сотні й неоголошеної війни на сході. Я впевнений, що поволі, але все ж відходять у минуле часи, коли можна було купити все й усіх, насміхаючись потім у вузькому колі над невимогливістю виборців. Тому всі ці технології підкупу – це елементарна неготовність політиків відповідати реаліям сучасності. Порівнюйте програми кандидатів, біографії, порівнюйте, наскільки їхнє слово розходиться з ділом, подумайте, чи бачили кандидата раніше, а не за місяць до виборів. Бо за місяць усі починають організовувати зустрічі, ходити по хатах, вітати зі святами… А треба спитати, що робив цей кандидат рік-два тому, чи спілкувався з людьми, виступав на сесіях, чи працював на громаду?

З самого початку наша команда була націлена на максимальне роз’яснення програмних засад діяльності нового міського голови цивілізованими методами. Це означає, що агітаційних матеріалів із закликами голосувати за мою особу ви не побачите на парканах чи електричних стовпах. Уже на першій своїй прес-конференції я звернувся до всіх претендентів на посаду міського голови з пропозицією боротися тільки чесно, пам’ятати про толерантність і моральні принципи.

Те, що мої заклики до чесної конкурентної боротьби практично проігноровано, не означає, що я розчарувався в усіх 13 кандидатах. Особливо в тих, які демонструють молодечий запал, у чиїх програмних засадах відчувається свіжий погляд на проблему. Я готовий у разі перемоги на виборах дати їм можливість реалізувати заплановане.

–          Навряд чи мешканці Коломийського району мають підстави бути незадоволеними вами як головою РДА. Але що ж спонукало вас випробувати свої сили на новому місці, в ратуші?

–          Не на такому вже й новому для мене, адже я все-таки депутат міської ради, одночасно з обов’язками голови РДА живу й проблемами своїх міських виборців. На теперішній посаді, вважаю, зробив немало, хоча від часу мого призначення головою РДА минуло всього вісім місяців. Щоб перерахувати все зроблене за ці місяці, потрібно буде багато газетної площі. Зрештою, у ЗМІ було детально висвітлено мою діяльність.

Одним з найголовніших стимулів мого рішення очолити місто стало усвідомлення того факту, що найближчим часом нас очікує адміністративно-територіальна реформа. Тому дуже важливо, щоб Коломия з її соціально-економічним, культурним потенціалом стала центром об’єднаної територіальної громади, повітовим центром. Практично це означає, що місто треба об’єднати з навколишніми селами. Малоймовірно, що людина без належного авторитету серед сільських громад, без налагоджених вертикальних зв’язків, зрештою, без досвіду управління великим районним механізмом зуміє справитися з таким велетенським обсягом робіт. Отож бачу завдання в тому, щоб об’єднати навколо міста сільські громади, дати і їм, і містові новий потужний імпульс для розвитку. Непідготовлена людина, ще раз наголошу, тут не справиться, місто – це теж масштабна структура, це не тільки виконком, але й численні управління, відомства, тож потребує не просто управлінця, а управлінця з досвідом.

Немаловажно й те, що за час перебування на посаді голови РДА мені вдалося згуртувати навколо однієї ідеї – добробуту рідного краю – різні політичні партії. Це й Блок Петра Порошенка «Солідарність», і «Батьківщина», і «Укроп», і «Свобода»… Їхні представники мають усі шанси пройти в ратушу, створити там потужну проукраїнську коаліцію, про потребу якої не втомлюється говорити президент.

–          Що конкретно слід очікувати коломийській громаді в разі вашого обрання міським головою? Що ви запропонуєте людям, пане Любомире?

–          Насамперед хотів би наголосити, що я йду в ратушу не сам, а з серйозною командою професіоналів. І цю команду маю намір представити, будучи обраним, коломийській громаді. З допомогою голови Комітету економістів Андрія Новака ми розробили стратегічний план розвитку Коломиї, своєрідну дорожню карту, яку хочемо винести на загальноміське обговорення. Тепер часто сперечаються: розвиватися нашому містові як суто туристичному населеному пунктові чи відроджувати все-таки втрачений промисловий потенціал? На наше переконання, можна і потрібно гармонійно поєднувати туризм з промисловістю. У нас є для цього всі умови. Хіба так уже нереально, наприклад, встановити бодай невелику лінію з виробництва молокопродукції? У місті ж діяв свого часу сирзавод, збереглися кадри. Могли б ми купувати не городенківську, а свою, коломийську сметану. Я мав розмову з цього приводу з відомим фермером Петром Книшуком, він готовий збільшити поголів’я худоби й постачати сировину. Потрібно, отож, шукати інвестора й закінчувати з безкінечними балачками на кшталт, як би то було добре, якби…

Те саме варто сказати й про сокоекстрактний завод. Невже складно організувати там виробництво різноманітного дитячого харчування, фруктових соків?.. Яблука й цього року вродили, незважаючи на аномальну спеку, непогано. Заготівельники везуть їх за межі області, а в область надходять уже готові соки, «присмачені» хімією. Місцевий сокоекстрактний завод, виробляючи вітамінну продукцію, таким чином, зовсім не зашкодив би нам.

Можна, як зробив я висновок з недавнього спілкування з китайською делегацією, відродити й «Сільмаш». Китайці висловили бажання співпрацювати з «Сільмашем», постачати сюди агрегати до сільгосптехніки. Тільки, наголошу, агрегати, про їхніх робітників мова не йде, працюватимуть там наші люди. Якщо цю співпрацю не зарубати на корені, коломийські заробітчани-чоловіки, передбачаю, зможуть повертатися з чужих країв додому, тут їх чекатиме непогано оплачувана праця.

Особлива увага буде охороні довкілля. Зважаючи на те, що можливості наявного полігону для захоронення сміття вичерпуються, а посадки, скверики, береги Пруту захаращені різним непотребом, містові конче потрібен сміттєпереробний завод.

У разі перемоги на виборах я, як і на нинішньому посту, проводитиму політику відкритих дверей, буду максимально доступним і підзвітним громаді. Переконаний, що за майном, за землею, цими найбільшими багатствами громади, має бути тотальний контроль. Насамперед – з боку самої громади. Кожен серйозний об’єкт чи ділянку потрібно продавати з урахуванням думки місцевих мешканців чи працівників цього об’єкту. Громадські слухання з таких питань мають стати обов’язковими.

–І напевно, підтримки найбідніших верств населення?

–Так, для знедолених з вини і попередніх урядів, і вже нинішнього уряду бачу необхідність запровадити т. зв. соціальну карточку коломийця. Що передбачає ця карточка? У комунальній аптеці, яка наразі єдина в місті, з нею можна буде купувати ліки з мінімальною торговою націнкою, не більше 15-20 % від собівартості. Попутно зауважу, що мережу комунальних аптек слід розширити, практикувати їх і на території медичних установ, де ліки чомусь дорожчі, ніж у міських аптеках. Такий же принцип діятиме і в соціальних магазинах –мінімальна націнка. Карточка коломийця означатиме також знижки в різних мережах, при наданні медпослуг, безоплатний проїзд у міському транспорті. Безоплатний і легший для інвалідів, яким наразі складно зайти в автобус.

–Похвальне прагнення. А як стосовно слів з колишньої пісні про «молодим усюди в нас дорога»?

–Заявляю твердо й однозначно – жодна школа не має бути скорочена, всі навчальні заклади працюватимуть, як працювали. Закрити найлегше, маємо поганий приклад із закриттям у місті дитсадків. Зате відновити школу чи садок ой як непросто. А щодо підтримки молодих, то передусім, як на мене, варто підтримати обдаровану юнь. У нас популярні різні конкурси, олімпіади, бачимо, що представники Коломиї часто перемагають на них. Що ж отримують у нагороду? Почесну грамоту. А не завадило б і грошову премію видати талановитій дитині, для чого є необхідність створити спеціальний фонд. Коли я навчався в ЗОШ № 2, кращим з кращих вручали премії міського голови. Нині ця традиція, на жаль, забулася, тож пора відновити. А щоб наша зміна росла здоровою і естетично розвинутою, мусимо й про новий басейн у Коломиї подбати, і про відродження Молодіжного центру на Петлюри, і про сучасний кінотеатр 3D формату. До речі, кінотеатр на 200 місць можна відкрити вже до кінця цього року.

–          Знаю, ви за те, щоб залучити молодь і до управління рідним містом…

–          Однозначно. Оптимізація міськвиконкому – питання, яке давно назріло. Кількісна оптимізація від нас залежить поскільки-постільки, а ось якісна – залежить цілком від нас. Мова про те, щоб брати на роботу людей з добротною освітою, патріотів, не зав’язаних на різних «схемах».Про залучення інвестицій у міську господарку дбатиме згаданий мною Комітет економістів України. Однак і молоді, успішні громадяни можуть принести тут неоціненну користь, вони володіють іноземними мовами, сучасними технологіями, швидко орієнтуються в ситуації. Хоча сказане не означає, що з досвідченими кадрами варто попрощатися, ні, досвід у системі управління також має велике значення.

–          Ми з вами обговорюємо суто житейські справи, а на сході реальна небезпека втрати українських територій. Неоголошена війна впливає на ситуацію в краю?

–          Не може не впливати. Скажу більше, всі наші матеріальні справи небагато вартуватимуть, якщо ми не будемо пам’ятати героїв, завдяки яким маємо можливість навіть прийти на вибори 25 жовтня. Ми ж будемо обирати майбутнє, заради якого багато хлопців віддали найдорожче – життя. Серед них – і мій товариш Роман Фурик, світла йому пам’ять.

Як людина, яка ще 2011-ого очолила Коломийський Комітет опору диктатурі, а в ході Майдану – міськрайонний штаб національного спротиву, мушу сказати, що не стояв осторонь і з перших днів неоголошеної війни на сході. Разом з отцем Миколою Остафійчуком, депутатом обласної ради Юрієм Романюком ми створили в ратуші Координаційний центр швидкого реагування для допомоги нашим військовослужбовцям. На рахунку штабу сотні й сотні касок, бронежилетів, чимало амуніції, переданих нашим краянам, учасникам АТО. Я й сам не один раз їздив як волонтер до Новоазовська, Маріуполя, Щастя, Золотого… Як чинний голова Коломийської райдержадміністрації, всіляко підтримую родичів полеглих на війні, організував збір коштів на пам’ятники героям, відпочинок дітей воїнів АТО в Слободі, в інших таборах. Бо маю усвідомлення: якщо ми не змінюватимемо країну, область, своє місто, то завдамо нашим героям велику кривду.

Інтерв’ю взяв Петро СЛОБОДЯНЮК

На правах політичної реклами

1 коментар