ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Любомир Бордун: "ДЮСШ №2 закривати не будемо – навпаки, відкриваємо ще одну"

У  коломийській освіті накопичилось багато проблем, які вимагають негайного розв’язання. Власне про них та способи їх вирішення ми спілкуємося з керівником управління освіти у Коломиї Любомиром Бордуном. – Пане Любомире, в очах громадськості наша освіта останніми роками мала не надто добру славу. Корупція, шкільні побори, скандал з медаллю, що прогримів на всю Україну, значно знизив рівень довіри до школи. Як збираєтеся цю довіру відновлювати? – Диму без вогню не буває, і, очевидно, громада мала певні підстави так вважати. Найбільші корупційні моменти були при прийомі вчителів на роботу. Я, звичайно, судити нікого не буду, однак не раз стикався з такими розмовами. Тому одним із моїх головних завдань бачу усунути будь-які корупційні моменти при прийомі вчителя на роботу. Зараз управління освіти активно працює над тим, щоб усі вакансії у школах заповнювалися виключно на конкурсній основі. Ми плануємо централізувати усю наявну інформацію про вакансії вчителів, постійно оприлюднюватимемо її на сайті управління та сайтах шкіл. Всі бажаючі зможуть їх побачити, принести пакет документів, пройти конкурс і перемогти в ньому при наявності достатнього рівня знань та професіоналізму. Це єдиний видимий шлях до викорінення такого роду корупції в освіті. – Ще однією гострою проблемою для коломиян є так звані «шкільні побори», які регулярно збирають у школах та дитсадках у величезних розмірах. Багато батьків скаржаться, що такі-от побори лягають важкою ношею на сімейні бюджети. Ці скарги навіть вилилися у відповідну петицію до міської ради. Що з цим можна зробити? – Скажу, що заборонити – це не розв’язати проблему. Уявіть собі ситуацію, коли дитині негайно потрібна якась допомога – в житті всяке може бути. Звичайно, учні, вчителі відгукнуться і захочуть допомогти. Однак, якщо буде якась формальна заборона, ніхто не захоче брати на себе відповідальність та організовувати таку допомогу. Тому, я вважаю, що ефективнішим способом вирішити цю проблему є не заборона, а передача цієї справи під опіку самим батькам. Було б добре створити відповідний доброчинний фонд, яким керували би батьки. Вони ж нехай самі вирішують, чи варто їм збирати кошти, на які цілі і в яких розмірах. Хто має бажання і можливість – жертвує певну суму, хто ж не має, то вимагати від нього ніхто не буде. Наше ж завдання, як влади – правильно все пояснити і проконтролювати, щоб дирекція шкіл та садочків не вимагала ніяких внесків, і щоб жодним чином не страждали діти, чиї батьки не здали якогось добровільного внеску. – Багато галасу у місті наробила перевірка закладів освіти, яку здійснювала комісія на чолі із секретарем міської ради. Які остаточні висновки роботи згаданої комісії і чи будуть якісь реальні результати? Чи це просто були перевірки заради перевірок? – Першим практичним результатом перевірки є те, що тепер очільники шкіл та садочків у першу чергу планують вкладати наявні в них кошти на усунення виявлених дефектів, а не на задоволення якихось другорядних речей. Також перевірка дала нам розуміння, де найбільші проблеми, скільки необхідно коштів на їх вирішення і куди їх спрямувати насамперед. Вже невдовзі відбудеться перегляд міського бюджету на 2016 рік, де ми закладемо кошти на покращення організації харчування. – Найбільш скандальною була перевірка ДЮСШ – одну з них хотіли закрити, директора іншої звільнити… – Справді, у планах було об’єднати дві спортивні школи в одну. Ми зверталися з таким проханням до Міністерства молоді та спорту, але нам відмовили. Мова про закриття не йде, плануємо відкрити третю ДЮСШ та ввести в мережу нові секції: волейбол, футзал, веслування, настільний теніс, шашки та дзюдо. Що стосується Василя Хмуляка, то зараз мова про його звільнення не йде, він залишається працювати, а догану, яка була йому винесена, я відмінив. Хоча, вважаю, що перевірка пішла на користь, адже мобілізувала і директорів, і викладачів – дала можливість поглянути на їхню роботу об’єктивно та виправити знайдені недоліки. – Як просувається реформа фінансової децентралізації у загальноосвітніх школах, садочках та позашкільних закладах? – З цим ситуація значно поліпшилася. Усі директори шкіл та завідувачі дитсадочків уже вникли в суть проблеми та пройшли певні навчальні курси. Відтепер вони отримали нові функції, з якими досі не стикалися, – зокрема, потрібно правильно скласти кошторис, правильно його розподілити, провести тендери тощо. Директорам, правда, легше, бо вони раніше до цього приступили, а завідувачі садочків тільки починають. Великим позитивом децентралізації є те, що відтепер школи та садочки самі є розпорядниками коштів і самі ними оперують. Втім, є і певні системні недоліки, які потрібно вирішувати на державному рівні. Зокрема, від децентралізації при формуванні бюджету шкіл деякі освітні заклади виграли, деякі – програли. Програли малокомплектні школи і ті, де було багато вчителів із високими званнями та педагогічним стажем. По суті вони усі кошти витрачають на фонд заробітної плати, і такі школи ми дофінансовуємо. – Як цього року відбулася атестація вчителів, які її результати і чи вдалося позбутися корупції під час цього процесу? – Для мене це була перша атестація в якості голови атестаційної комісії, і результатами я задоволений. Скажу, що рівень наших вчителів є досить високий. Важче щось конкретно сказати про нових молодих вчителів, які тільки приходять з ВУЗів. Тут проблема в тому, що в педагогічні ВУЗи ідуть не найкращі і в школу приходять не найкращі. Тому хороших вчителів, які могли би на рівні знати і викладати предмет і справитися з дітьми, знайти важко. – Від шкіл повернімося до садочків. Наскільки мені відомо, на сьогодні черги до дитсадків налічують майже 300 дітей. Чи можна цю проблему якось розв’язати і як функціонує електронна черга і чи є нарікання батьків щодо прозорості цього процесу? – Про відкриття нових дитсадків мова не йде, тому ми можемо говорити тільки про відкриття двох нових груп у двох садках. Однак тут одразу виникає інша проблема – батьки хочуть давати своїх дітей тільки у центральні садочки, які й так переповнені. Щодо електронної черги, то ми плануємо її запустити в серпні 2016 року. Впроваджуючи її, ми хочемо мінімізувати контакт між завідувачами садочків і батьками. Завідувачі перед навчальним роком отримуватимуть вже готові списки сформованих груп. Деталі ми ще доопрацьовуємо, наприклад, вирішуємо, де буде зручніше реєструватися: тут у нас, в управлінні, чи в центрі надання адмінпослуг у Ратуші, а чи, можливо, навіть просто через Інтернет. – Рік тому у Коломиї точилися гарячі дискусії про закриття шкіл. Називалися навіть конкретні школи. Чи змінилося щось за цей рік і які плани по навчальній мережі на 2016–17 роки? – Нічого закривати не будемо і не плануємо. Навпаки – мережа, кількість класів буде збільшуватися. Порівняно із попереднім роком мережа збільшиться на 8 класів. А взагалі зараз із приходом нового міністра активно готується реформа середньої освіти, яка буде 12-річною та трирівневою. Проте нині говорити рано, оскільки перехід заплановано на вересень 2018 року. – Ну і на завершення про освіту і вирішення однієї із найболючіших проблем міста – браку кваліфікованих «робітничих» кадрів. Ви якось працюєте над цим питанням, яким чином місто може виховувати необхідні для себе кадри? – Це справді велика проблема для міста. Вирішувати її ми планували разом із профтехучилищами міста, які повинні були передати на наш баланс. Однак із зміною уряду змінилися і плани стосовно профтехосвіти. Хоча, що б не вирішила держава, нам потрібно співпрацювати з нашими училищами і розвивати ті спеціальності, які актуальні на ринку праці і які актуальні для Коломиї. – Завдання освіти не лише дати знання, а й навчити цими знаннями правильно користуватися. З останнім наша система освіти не надто справляється, міське управління має якісь можливості хоч якось вплинути на зміст навчальних програм у тому сенсі, щоб вони відповідали потребам, які висуває саме життя? – На інваріантну складову шкільної програми ми, звичайно, вплинути не можемо. Однак є ще так звана варіативна частина – це ті предмети чи факультативи, які впровадити у школах міста можемо ми самі. От тут якраз певні можливості є – ввести курси, які знадобляться для життя. Наприклад, фінансова грамотність, основи медичних знань, прикладні задачі з математики, інформаційні технології, риторика, журналістика тощо. Ми неодмінно працюватимемо у цьому напрямку. Віктор ФІТЬО