В Україні відбулася Революція, як часто її називають «Свідомості». Я тривалий час сліпо вірив, що так воно насправді і є, а всі люди, які були на Майдані, допомагали майданівцям чи просто спостерігали за всіма подіями по телебаченню – змінили свій світогляд і тепер прагнутимуть змін і не тільки в державі загалом, а й в своїй голові та душі. Так, я не помічав, чи намагався не помічати, змушуючи себе думати, що це нормальне явище, всюди буває, викинуті із вікон автівок пластянки, недопалки, море сміття на вулицях, яке безсоромно викидається прямо з балконів багатоповерхівок. Я ж був впевнений, що Революція свідомості відбулася і тепер ми повинні жити дещо інакше. Але виявилося це зовсім не так… Патріотичні організації, які своєю волею, силою духу і вірою в Україну з палицями в руках змогли подолати озброєний кривавий «Беркут», сьогодні самі уподобилися тим, з ким вони боролися. Хтось став утриманцем мера міста, виконуючи брудні замовлення на того чи іншого підприємця чи новопризначеного чиновника. Інші – мабуть, забули, що ще так недавно боролися проти беззаконня в державі – сьогодні це беззаконня породжують. Не так давно мав неприємну ситуацію з представниками однієї з таких організацій, які, всупереч патріотичним переконанням, їздять по місту на авто без номерних знаків, в хорошому обмундируванні, з автоматами, з рушницями, порушуючи Правила дорожнього руху (знак «проїзд заборонено», на авто встановлені проблискові маячки синього та червоного кольору та спеціальний звуковий сигнал). І таких випадків дуже багато. Мій, мабуть, «найдобріший». Доходила інформація, що спільно з ДАІ такі люди зупиняли автомобілі, направляли свої автомати на водія, вимагаючи відкрити багажник та дозволити обшукати авто, всупереч Конституції України. Багато цікавих історій довкола вивезення каміння, гравію з річки Прут тощо. Якщо ті організації, робота яких направлена на зміну держави на виховання європейських цінностей, подолання беззаконня та безкарності в Україні (в нашому випадку в Коломиї), самі зневажають закон і на кожному кроці повторюють, що нічого в державі не змінилося, що корупціонери повсюди, що всі закон порушують, то чи варто чекати змін? Чи варто щось вимагати від простих коломиян? Потрібно шукати проблеми в собі. Чому хтось, вигулюючи свою собаку, може взяти пакетик, нагнутися та прибрати за нею, а хтось посміється і піде далі, щоби завтра ми з вами в ті випорожнення наступили, правда будемо радіти, бо «то на гроші». То не на гроші, то від зневаги людей один до одного. Чому хтось може носити своє сміття з собою, шукаючи смітник, щоб його туди викинути, а хтось розкидає його по вулиці, як молодий на весіллі, коли з хати виходить, цукерками кидається. І ще одне «чому». Чому в той час, коли міліція оголошує посилене патрулювання, в той час, коли браві організації їздять по місту, порушуючи Правила дорожнього руху та законодавство про зберігання та носіння зброї, проте ми ж розуміємо, то для нашого з вами блага, то для нашої безпеки, двоє юнаків протягом декількох годин, подорожуючи містом з залізничного вокзалу і аж до автостанції, безкарно нападають на жінок, відбираючи їхнє майно (хоча, до слова, їх все ж затримали в сусідньому селі), в парку товаришеві розбили голову і забрали всі гроші. Таких випадків багато… на жаль… на жаль, наші патрульні не доходять в темні парки та провулки, а ті, хто мав би боротися за те, щоб ті парки і провулки освітлювалися, влаштували «полювання на відьом». На жаль, ми не хочемо змін, а тому, друзі, ми не маємо жодного морального права вимагати тих змін від когось іншого. Я щиро поважаю наші патріотичні організації, які здолали злочинний режим, які з мужністю і відвагою в серці захищають наш Східний кордон, які щодня, не покладаючи рук, працюють над забезпеченням наших воїнів всім необхідним, я пишаюся, що живу на одній землі, в один час із такими героями. Але «героїв», які порушують закон, роз’їжджають з автоматами, направляючи їх на людей, використовують свій соціальний статус та марку своїх організацій для того, щоб залишатися безкарними – я не розумію. Країна прагне змін, країна благає про зміни. Країна починається з тебе, з кожного з нас! В Україні відбулася революція, але чи стане вона революцією Свідомості – залежить тільки від нас самих. Змінюємося, будьмо сміливими в намаганнях бути кращими – і світ зміниться! Слава Україні! Слава нашій любій Коломиї! Михайло Вовк