Коломийські татусі про своїх дітей: “Бути батьком – велике щастя і велика відповідальність”

Всі знають про День матері, а про День батька згадують рідше. Це свято відзначають у третю неділю червня або у третю неділю вересня.

До свята “Дзеркало медіа” поспілкувалося з відомими коломиянами з різних сфер суспільства. Є дещо, що об’єднує їх усіх – вони зразкові і люблячі татусі.

Про обов’язки та щастя бути батьком і архівні фото – у нашому матеріалі.

Отець Сергій Триф’як – 33 роки, священик УГКЦ, директор  БФ “Карітас Коломия”, батько двох дітей, 10 років у шлюбі з дружиною Наталею

“Для мене батьківство – це, насамперед, велика відповідальність, оскільки маю двох дівчат: Василинка – 7 років та Вероніка – 1 рік, які хочуть завжди мати якісний час із батьком. Тому наші сімейні вечори стараюся не завантажувати іншою роботою.

Спільне приготування вечері, спільні ігри, виїзди та вкладання дітей спати – це те, що нас об’єднує.

Батьківство – як робота: мусиш бути готовим до різних випадків – і смішних, і не дуже. Наприклад, вперше ми загубили Василинку, коли їй було 2,5 чи 3 рочки у супермаркеті в Івано-Франківську. Дружина була переконана, що дитина зі мною, а я думав, що  з нею, проте коли в супермаркеті оголосили, що дівчинка Василинка шукає своїх батьків, сумнівів, що це моя дитина, не виникло. А востаннє я Василинку загубив у великому аквапарку за кордоном, тому вона мала можливість попрактикуватися зі службою безпеки аквапарку на англійській і сказати, що її звати Василинка і вона шукає свого тата, і тато їй потрібен терміново. Якби не моя сім’я, дружина та діти, то, напевне, я не був би таким, як є зараз. Я вважаю, що однією з основних функцій батька є показати приклад, щоб діти, дивлячись на мене і дружину, вчилися добирати собі друзів, могли відрізнити, що є добром, чим є зло, вибирати свою дорогу, були відповідальними за свої життєві рішення та знали, що батько завжди своїх дітей зрозуміє”.

Ігор Івахнюк – 40 років, начальник служби у справах дітей Коломийської міської ради, батько двох дітей

“З дружиною Олесею у шлюбі 4 роки, річниця – за місяць, маємо двох синів – три роки і вісім місяців відповідно. Всі дні намагаюся проводити з дітьми. Полюбляємо гуляти в парку або на дитячому майданчику. Це приносить велике задоволення. Можливо, для когось це буде дивно, але я люблю вкладати спати дітей та співати їм перед сном пісні. Я є щасливим татом двох синочків. Бажаю всім батькам максимально присвячувати свій час дітям”.

Іван Візнюк – 31 рік, активіст, керівник ГО “Білий Камінь”, батько Злати

“Діти – найбільше багатство на землі. Розуміння цього приходить до більшості людей не одразу, здебільшого усвідомлюєш це вже в зрілому віці, пройшовши певні життєві випробування. Для одних це аксіома, для інших – закономірність, а для мене – це щастя. Моє щастя зветься Злата.

Вже шість років ми з дружиною Софією виховуємо нашу доньку, яка змінила наше життя та стала його основою.

Батьківство? Для мене – це, перш за все, любов та піклування. Як і кожний чоловік, що має сім’ю, на мені зосереджені всі обов’язки щодо забезпечення умов комфортного проживання та утримання своєї родини. Тому завершення дня та вихідні – це період перебування разом. У нас із дочкою склалися дружні взаємини, побудовані на постійному діалозі. Саме процес регулярного спілкування зміцнює стосунки батька з дитиною. Наша сім’я полюбляє активний відпочинок, тому вихідні завжди проводимо в русі. Разом з донькою їздимо на роликах, велосипеді, займаємося скелелазінням та мандруємо рідними Карпатами. Катання на ковзанах, плавання, ловля цвіркунів, метеликів та вечірнє “полювання” на їжаків  – це те, що ми робимо разом, наповнюючи дитинство Злати незабутніми моментами. Завжди радію її досягненням та намагаюся бути для неї хорошим батьком, тішуся, що в неї добре серце”.

Михайло Шеремета – 65 років, звукорежисер, батько та дідусь

“У мене четверо дітей і троє онуків. Вдруге одружений. Теперішню дружину звати Людмила. В нас двоє дітей. Від першого шлюбу також двоє і вже є онуки.

Батьківські ролі змінюються разом з віком дітей. З трепетом згадую ті моменти, коли вони ще такі маленькі, сідають на коліна, щось по-своєму розповідають, ти їх береш на руки, цілуєш, а вони тебе щиро обіймають за шию. Тепер вони виросли, їм потрібно дати освіту, забезпечити житлом, всіляко допомагати. Для мене діти – це все, мій сенс, вони мої найрідніші і найдорожчі”.

Ігор Ільчишин – 45 років, бізнесмен, мандрівник, батько Анастасії, в шлюбі з дружиною Аллою 12 років

“Для мене бути батьком – перш за все, це відповідальність! Бути батьком – це велике щастя та переживання за майбутнє дитини.

Завдання батька – виховати та підготувати дитину до майбутнього дорослого життя. Застерегти, вберегти від необачних вчинків, які будуть в старшому віці. Ще навчити відрізняти добро від зла.

На сьогодні відчуваю частково вину перед дитиною, сім’єю, що не завжди, у зв’язку з роботою, важливими справами, вдається бути поряд з ними. Хотілося би більше проводити часу разом…

На щастя, Анастасія так само любить подорожувати, як і я! Вперше літаком літала в 1,5 рочку, в чужих країнах почувається, як вдома. Також відчуваю, що треба йти в ногу з часом, бо сьогодні світ такий динамічний, діти так швидко все вловлюють – гаджети, сучасні технології –  доводиться їх наздоганяти.

У теперішній час дітей потрібно мотивувати :), щоб вони ішли на вулицю гуляти, раніше такого не було! Тому це також нові виклики батьківства”.

Роман Лендюк – коломиянин, 36 років, батько трьох дітей, з дружиною Наталею у шлюбі 10 років

“Дуже добре пам’ятаю, як народився старший син. Забрав дружину з пологового, перше купання… Він такий маленький, не знаєш, як з ним поводитись, але відчуття – не передати словами… Час біжить, йому вже дев’ять, вчиться у школі, займається карате. Я тішуся.

Двоє синів, дві різні особистості, у кожного свій характер. Думаю, добре, коли є більше, ніж одна дитина. Завжди мають з ким погратися, побешкетувати…

Люблю, як у них світяться очі, коли щось показуєш нове, кудись привозиш, подорожуєш. Ми дуже ще хотіли донечку, і Бог так дав, що народилася наша красуня. Люблю, коли вона зараз бігає по хаті і сміється. Бути батьком – це класно, всім цього бажаю!”

АВТОР: Віталій БИРЧАК

Фото з архіву героїв