Нині Коломию представляє команда "Покуття". Вона посідає пʼяте місце у чемпіонаті аматорів, залучає перспективну юнь та мріє про славне майбутнє коломийського футболу. Власне, із цього краю походять такі відомі майстри, як Петро Слободян («Динамо» Київ, «Дніпро», тренер «Оболоні»), Роман Григорчук («Прикарпаття», «Санкт-Пельтен», «Кривбас», тренер «Вентспілса», запорізького «Металурга», «Чорноморця» та «Габали»), Сергій Турянський («Прикарпаття», «Ниви» Тернополя та Вінниці, «Ньїредьгаза», національна збірна України), Юрій Мартищук («Спартак» Івано-Франківськ, «Карпати», «Зоря», «Чорноморець»). Про все це нам розповів головний тренер коломийського клубу Любомир Корнута. – Любомире Васильовичу, як проводить зиму "Покуття"? – Поки що не зіграли жодного матчу, однак наші гравці без діла не сидять: вони задіяні у футзальних змаганнях чемпіонатів України та області. Тому, щоб уберегти їх від травм, ми вважаємо недоречним смикати їх з одного покриття на інше. Щодо зборів, то, виходячи із фінансових можливостей, шукаємо підходящі варіанти, щоб команда разом зібралася й проживала. Це ж аматорський рівень, кожен із наших футболістів працевлаштований, тож важливо знайти оптимальний час для усіх, щоб можна було спокійно готуватися до початку другого кола.

– Які завдання будете мати на весняну частину сезону? – Як показала практика, всі команди Групи 1 – приблизно одного рівня. Звісно, відрив від трійки лідерів суттєвий, але тільки час покаже чи вдасться нам вийти у фінальну пульку. Зважаючи на те, що цим складом «Покуття» грає тільки перший рік, будемо ставити завдання перемагати у кожній грі й набувати досвіду. – Зміни у складі будуть відчутними? – Наразі у нас одна суттєва втрата – наш напівоборонець Володимир Борисевич підписав контракт із друголіговим «Прикарпаттям» (Івано-Франківськ). Інші гравці станом на даний момент залишаються у нас, а вже ближче до зборів ми розпочнемо перегляд потенційних новачків. Маємо на меті подивитися у ділі тих людей, яких ми помітили за останній час, тому що хочемо посилитися гідними футболістами.

– Тобто, селекційна кампанія буде суто точковою? – Так. Шукаємо форварда, атакувального гравця сучасного типу. Ну, а ще будемо вирішувати проблему Борисевича – відпустивши на підвищення такого футболіста, тепер спробуємо награти на його позиції в центрі півзахисту когось із наявних у команді людей. Загалом, не плануємо дуже багато змінювати, прийде 1-2 гравці. – Вивчаючи кадровий потенціал вашої команди, звертаю увагу, що серед гравців більшість не просто земляки, а саме місцеві вихованці. Використовуєте коріння вимушено чи така клубна філософія? – Власне, така вона й є. Наші хлопці повинні не просто проводити час на полі, а грати, відчуваючи, що до них є інтерес і їхня гра має перспективи. Тому постійно цікавимося вихованцями нашої ДЮСШ, залучаємо їх. Ось нині підключали упродовж першого кола трьох юнаків, які постійно тренуються з нами. Випускали їх на кілька хвилин, щоб вони відчули, що таке дорослий футбол. Якщо чесно, це їм важко дається, але коли є довіра та підтримка, хлопці прогресують швидше. Потихеньку набираються досвіду та міцніють. – Як у вас справи із так званою «пірамідою футболу»? З обласними клубами – як аматорськими, так і професіональним – товаришуєте, співпрацюєте, чи, буває, й ворогуєте? – У нас нормальні робочі стосунки з усіма командами, з керівництвом обласної федерації, з професіональним клубом «Прикарпаття» – причому, як із його президентом, так і з тренерським штабом, гравцями. В принципі, є між нами взаємоповага й підтримка – і це відчувається. Є кілька гравців «Прикарпаття», які колись виступали в Коломиї, то навіть зараз вони, коли мають «вікно», приїздять на наші матчі, щоб підтримати «Покуття». Нині у друголіговій команді Івано-Франківська відразу декілька наших – коломиян: Василь Дербах, екс-гравець нашої команди Олег Веприк, віце-президент МФК «Прикарпаття» Олександр Дем’янчук.

– Хто підтримує ФК «Покуття» (Коломия)? – Благодійний фонд «Покуття» Андрія Іванчука та міська рада в особі мера міста Ігоря Слюзара. Допомагає й приватний бізнес, друзі президента нашого клубу. Вони разом ідуть нога в ногу багато років і багато роблять для того, щоб наша команда прогресувала та йшла в майбутнє із сподіваннями на краще. – Ваш футбольний клуб бере участь у чемпіонаті України серед аматорів та Другій (не Першій!) лізі чемпіонату області. Чому так? – На першість області ми представлені фактично другою командою – грають наші юнаки. Це молода команда з перспективою, щоб готувати гравців до першої команди. Хоча вони ще діти, але отримують гарну ігрову практику та вже потихеньку залучаються до тренувань. Найкращі з них (ті троє, про яких я вже згадував) вже встигли дебютувати й на всеукраїнському дорослому рівні. На проміжному етапі Другої ліги Івано-Франківської області наша зміна йде п’ятою – граючи з дорослими суперниками, хлопці зростають і демонструють прогрес. Ми говорили з керівництвом і хочемо продовжити виступ клубних команд як на всеукраїнському, так і на обласному рівні. Бачимо, що це корисно молодим.

– А авторитетні місцеві футболісти допомагають вашій команді? – Звичайно. Пригадуєте, як у сезоні 2010/11 «Карпати» (Яремче) яскраво виступили у Кубку України, вибивши рівненський «Верес», МФК «Миколаїв», та лише в третьому раунді з рахунком 4:5 поступившись луцькій «Волині»? Так от, тоді представник яремчан Андрій Олійник із 5 голами став найкращим бомбардиром всього кубкового сезону. Він і зараз у нашій команді, передає досвід молодим. І грає на пристойному рівні! У нас є іще декілька гравців більш старшого віку. Для молоді це приклад, завжди такі гравці у команді знадобляться. – Відвідуваність у Коломиї досить пристойна, приємно бачити, що мало буває вільних місць. Чому нині рідко буває така глядацька активність в Україні? – Важко сказати. Є й великі, глобальні, причини, а також є й свої – у кожного різні. У нас відвідуваність гарна тому, що грають місцеві футболісти. Якщо це свої хлопці, то приходять і їхні рідні, і колеги, і друзі – готові підтримати своїх. В інших командах, наскільки вивчаємо ситуацію, не так часто зустрінеш таку ситуацію, як у нас – щоб було так багато власних вихованців. Звідси й гарна підтримка. У нас, навіть коли нема футбольних матчів, вболівальники заходять на стадіон – запитують про календар, жереб, цікавляться, як справи у команди. Коли є така відданість, то й команда хоче віддячити. Минулого сезону, після двох поспіль бронзових медалей, «Карпати» (Коломия) здобули обласне чемпіонство. Показували непоганий футбол, виграли з певним відривом, а головне – демонстрували комбінаційний, атакуючий футбол. Намагаємось радувати вболівальників, нерідко заради фанів хлопці «витягували» матчі, які могли програти. Наші фани для нас – велика втіха, тому й стараємося й на всеукраїнському рівні не опускати планки.

– До слова, як вам чемпіонат ААФУ? Адже місто Коломия давненько тут не було представлене, з часів, напевно, золотого сезону 2012 року… – Враження – позитивні. Свого часу мені доводилося грати у цьому турнірі за команду «Лужани», маю з чим порівнювати: рівень організації тоді був не таким високим, як нині. Коли в групі по 4-5 команд, а потім – фінальний раунд на виліт, то не виходило набрати повноцінну кількість матчів на сезон. Нині ж календар такий, що ти можеш собі спокійно все планувати, розподіляти навантаження, турнірну стратегію вивіряти. Новий формат однозначно вдалий. Та й рівень мені сподобався. Я бачу, що зараз у кожній команді є цікаві гравці. Багато хто з них точно не загубився б і в лігах вищого статусу. Тож, якщо з якихось причин вони грають на аматорському рівні, значить, тут і клуби є цікаві, з хорошими можливостями. Тому й сам чемпіонат – конкурентний, непередбачуваний. В ігровому плані – це гідний турнір. – Наскільки довго планує затриматися у ньому «Покуття»? – Натякаєте на професіональний футбол? Скажу так: будинок завжди потрібно починати будувати з фундаменту. У нас, у Коломиї, на даний час основи ще немає – бракує тренувальних полів, їздимо тренуватися у сусідні села, де більш-менш нормальні поля. Газон центрального стадіону хочемо поберегти до офіційних матчів. Хочемо мати й власну базу, щоб усе було компактно, щоб можна було провести збори без виїзду. Тому наразі про професіональний рівень говорити, напевно, передчасно. Хоча хочеться, звісно, дорости до нього… Адже загалом Івано-Франківщина, і наше місто зокрема, багаті талантами: є гравці, які заслужили шанс спробувати свої сили на найвищому рівні. Для них нинішнє «Покуття» також дуже важливе, думаю бракувало такої команди, яка б давала можливість себе проявити молодим футболістам. Артур Валерко. Для довідки: ФК «Покуття» (Коломия Івано-Франківської обл.) Рік заснування: 2011 Президент: Тарасюк Олександр Вікторович Виконавчий директор: Рубич Ігор Любомирович Головний тренер: Корнута Любомир Васильович Тренер: Блясецький Василь Васильович Стадіон: «Юність» (Коломия) ФК «Покуття» в інтернеті: http://fcpokuttya.if.ua/ https://uk-ua.facebook.com/PokuttyaKolomyia/