Коломия та інші галицькі міста очима австрійського журналіста

У німецько- та польськомовному світі доволі відома особа 73-річного журналіста Мартіна Поллака. Уродженець Австрії, він цікавився багатьма справами, в т. ч. й минулим цісарської наддержави.

Мартін Поллак

Як дехто з такого типу людей, свого часу закохався в Галичину і мріяв відвідати цей закуток Габсбурзької імперії.

Однак в часи СРСР це було неможливим, і тому Мартін Поллак на основі архівних джерел, книжок, спогадів написав книжку про Галичину перед Першою світовою війною.

Вона побачила світ німецькою мовою 1984-го року і називалася “До Галичини. Про хасидів, гуцулів, поляків і русинів. Уявна мандрівка зниклим світом Східної Галичини та Буковини”. І аж тепер побачив світ її україномовний варіант (переклад з німецької Нелі Ваховської; Чернівці: Книги ХХІ, 2017. — 272 с.).

 

Австрійський автор розповідає про Перемишль і Дрогобич, Стрий і Коломию, Жаб’є й Нагуєвичі, Чернівці й Броди, називаючи ці міста на австрійський манер.

Фактично він описує головні міста Галичини й Буковини, які в той золотий цісарський період втішалися стабільністю, міжнаціональною толерантністю та не були позбавлені злиднів, розчарувань і боротьби за хліб насущний.

Про села згадується побіжно, що були вони русинські, бідні й темні. Автор не аналізує глибоко причин такого занепаду наших сіл, рівно ж як і високої духовної культури русинів-галичан.

Очевидно, це й не було його метою. Натомість він відкриває українським читачам малознані факти і доволі об’єктивні погляди на різні переваги й хиби народів, які заселяли в той час Східну Галичину й Буковину.

Книжка М. Поллака “До Галичини” дає багатий інформаційний матеріал, спонукає до роздумів, показує, як оцінюють наше минуле люди збоку.

Видання є рідкісним птахом у німецькомовному книжковому саду на відміну від польської літератури, де про “всходні креси” написано доволі багато.

Рідкісні світлини доповнюють зміст вартісної Поллакової книжки.

АВТОР: Микола САВЧУК