Максима навіть вигнали зі школи після 9 класу. Хлопця нічого не цікавило, окрім малювання, хоча й з художньої школи його теж відраховували. Дисциплінувати Максима вдасться лише викладачам київського інституту дизайну.
І саме вони допоможуть простому хлопцю з Енергодара віднайти справжню пристрасть – автомобілі. І дарма, що в Україні такі спеціалісти не потрібні. Дипломна робота Максима буде настільки якісною, що йому єдиному оплатять навчання в магістратурі в італійській школі дизайну. Тут увечері викладали ті дизайнери, які вдень розробляли концепти для світових брендів.
Максим ще й довчитися не встиг, як перед ним лежало 2 пропозиції: стажування у компанії "Мерседес" та посада штатного дизайнера в автоконцерні "Шкода". Українець обирає 2 варіант, бо тут нарешті можна було взятися за роботу. А саме модель "Суперб". Парадоксально, але на той час українець не вмів керувати автомобілем. Права здобув тільки через рік.
А вже за 2 його запросять до компанії "Макларен". У команді дизайнерів він єдиний з України. Аби не вигоріти на роботі й мати свіжі ідеї, намагається урізноманітнити своє дозвілля: займається живописом, пише книгу, цікавиться модою. Крім того, в технічні деталі навмисно не вдається: не хоче, аби ці знання обмежували його уяву.
Коли головна мрія життя реалізована, з'являються нові – стати викладачем, представити свою виставку живопису, увійти в історії світового та українського автодизайну. А зрештою, зізнається Максим: життя – це імпровізація і ніколи не знаєш, де вершина твого успіху. Потрібно просто рухатись уперед.