В архівах збереглися офіційні записи Полтавського кущового народного суду, де розглядали незначні злочини мешканців району. Були знайдені документи по 460 справах за 1933-й рік. З деякими справами Gazeta.uaознайомив Володимир Коротенко, старший науковий співробітник відділу інформації і використання документів Держархіву Полтавської області. "Всі засуджені визнавали свою провину. До 10 років ув'язнення за крадіжку 8 картоплин у колгоспі, десятки судових справ за зрізання колосків. Один чоловік ховав у гробу на цвинтарі пшеницю і кукурудзу, а другого відправили у заслання за келих молока. І це все в часи Голоду, коли родинами опухали та вмирали", - розповів співробітник архіву. 48- річний Федір Казака проживав із дружиною та 5 дітьми у селі Яреськи. Після нічного чергування 28 січня 1933 року в побутовому правлінні вкрав 2 мішка кукурудзи вагою 5 кілограмів. За це його засудили на 4 роки позбавлення волі. 13 травня 22-річний Панас Пащенко, мешканець села Сапожине Буланівської сільради (на сьогодні Тростянецької), викрав 2-річну корову в односельця Мосія Масла. Телицю повів до себе додому і зарізав. Шкуру заховав у лісі, а м'ясо поклав до лантуха і сховав у сараї. "Мене заставляла сама жізнь, бо сім'я пухла, а допомогу з колгоспу не давали, то я вирішив причинити кражу", - розповідав чоловік на суді. 22-річну Варьку Кривенко, мешканку Тахтаулівської сільради, заслали на роботи у табори на 8 років. Викрала з колгоспу кілограм квасолі. 63-річний Іван Григор мав дружину та працював нічним сторожем на фермі у Полтавській сільгосп колонії протягом 4-х місяців. 7 травня 1933-го року під час чергування подоїв корову і випив склянку молока. Суд порахував, якщо протягом 4-х місяців чоловік викрадав по одному кухлю молока на день - це складає 120-180 літрів молока на суму 120-180 карбованців. Також був відправлений на роботи у табори на десяток років. На півтора роки позбавили волі 36-річного Якова Данилка, який мешкав у селі Вакуленці Яківчанської сільської ради. Чоловік викопав 27 кущів картоплі з поля: "Мені їсти нічого було", - писав у своє виправдання. Захар Постольник мав 38 років на 1933-й і проживав у Терешках. Їдучи по лану, зірвав 40 колосків і дорогою їх їв. За це чоловіка на сім років позбавили волі з перебуванням у таборах. 4 червня 1933-го року у селі Тахтаулове Василь Грубіч та Палажка Голуб утворили самосуд над 9-річним хлопцем. Дитина пролізла до них на подвір'я та намагалась поцупити харчі. Жінка зв'язала хлопця і посадила у діжку на 5-ть годин, а сама поїхала до Полтави. Коли повернулася, хлопець розв'язався і намагався втекти, проте його упіймав Василь Грубіч. Жінка зв'язала дитині руки й ноги, засунула у лантух та закинула до погріба на добу. Там він і помер без їжі, води. Чоловік намагався приховати сліди злочину, закинувши тіло хлопчика у яму на кладовищі місцевої психлікарні.