Талановиті уродженці Коломиї, які нині живуть і працюють поза її межами, не втрачають зв'язок з рідним містом. У різний спосіб вони намагаються віддати часточку свого таланту у фонд своєї малої батьківщини. Таким є молодий художник Андрій Крицун, котрий органічно влився в мистецьке життя Львова і там його знають більше, аніж у Коломиї. Нічого дивного, - така доля кожної яскравої особистості. Надходить для кожного з них час виходу на ширшу орбіту. На святкуванні Дня міста ГО "Покутські ініціативи" під головуванням Ярослава Гнатюка презентує мистецький благодійний проект "Дарунок містові: Коломия в образах". У колекції буде представлено майже двадцять живописних полотен Андрія Крицуна, усі на тему міста - архітектурні форми середмістя й околиць, повідомляє "Дзеркало Коломиї". До втілення проекту фінансово долучився Міжнародний благодійний фонд "Покуття". Проводитиметься аукціон. Ті, хто придбає картини, подарують їх містові. Полотна прикрасять сесійну залу міської ради. Частину виручених від продажу картин коштів Андрій Крицун мав би віддати на розвиток Музею історії міста Коломиї, частина піде на міжнародні проекти. Проректор Львівської національної академії мистецтв професор Роман Яців охарактеризував Андрія Крицуна, як всебічно обдаровану особистість. У творчості Андрія виразно пульсує нерв національної ідентичності у дуже вдалій художній формі. Молодий митець постійно самовдосконалюється, вдається до сміливих експериментів. Роман Яців устиг побачити деякі роботи Андрія на коломийську тематику і відзначив, що вони для нього стали несподіванкою. Художник знайшов цікаві ракурси міських пейзажів. Це для Коломиї - надзвичайно цікавий задум. Такий погляд на місто ще не демонстрував ніхто. [caption id="attachment_24274" align="alignnone" width="640"] Андрій Крицун (зліва) з Ярославом Гнатюком[/caption] Ярослав Гнатюк, організатор, голова ГО «Покутські ініціативи»: «Вихідці з Коломиї, які зараз проживають в інших містах, вирішили зробити подарунок місту. І оскільки наша організація працює у мистецькій та освітній сфері, то цим дарунком стануть живописні полотна. Зупинилися на тому, що ці роботи мають бути виконані в одній техніці, з використанням яскравих кольорів.  Спочатку була задумка зобразити на портретах відомих коломиян, але її ми відкинули, бо таких особистостей значно більше, ніж можливо фізично виконати робіт. Потім надумали зобразити всіх міських голів, бурмистрів Коломиї. Але тут вже була проблема з фактажем. Мистецтвознавці порадили нам  не зв’язуватися з персоналіями, а зупинитися якраз на архітектурі міста. Це ті речі, які ми отримали у спадок, і тепер наше завдання – зберегти і передати це надбання наступним поколінням. Коли ми дізналися, що в кількох приміщеннях ратуші триває ремонт, то вирішили, що придбані доброчинцями на аукціоні картини стануть дарунком громаді міста і зберігатимуться у приміщенні міської ради. Задумка аукціону – залучити не лише людей мистецтва, але й людей зі сфери бізнесу. У Коломиї завжди розвивалися й традиції меценатства і доброчинності, коли самодостатні забезпечені люди вкладали свої кошти, потенціал у промоцію рідного міста. І за рахунок цього затягували сюди інвесторів. При збільшенні у місті туристів, прибутки рахуватимуть ті ж меценати-підприємці – власники хостелів, готелів, ресторанів і т. д. Коломия – специфічне місто. Я не назву його унікальним, бо воно одне з типових галицьких міст. Але це місто, яке має власне обличчя. І таке розуміння приходить тоді, коли ти не проживаєш тут певний час. Часто кажуть, що Коломия – це маленький Львів, а Львів – це велика Коломия. В цьому є частка правди, але озвучити якусь специфіку міста в трьох пунктах неможливо. Це радше на рівні відчуттів. Є усвідомлення того, що саме місто створює й дарує світу відомих людей, які себе, як не парадоксально, реалізовують або стають помітними за межами міста. Тоді, власне, їх і згадують у рідній Коломиї. А питання йде про те, що зараз, на етапі, коли вони формуються, потрібно давати їм поштовх. Коломия зараз ні промислове, ні аграрне місто. А потенціал саме культурно-туристичний ще не використаний до кінця. Коломия – це транзитне місто. Тут туристам нема що робити і достатньо залишитися лише на дві години. Тому завдання – створити таку атмосферу, щоб людина хотіла провести свій час у місті декілька днів. Бачу Коломию, як місто, яке розвиває свій потенціал – культурну спадщину, яку ми не створили, а отримали в дарунок від попередніх поколінь».