Чому молодь їде навчатися на Захід, і чим це загрожує Україні - читайте в матеріалі 24 каналу. Доступніша освіта і привід для еміграції За словами фахівців, по-перше, в основному молодь їде навчатися в західні вузи через загальне враження економічного занепаду в Україні. Керуючись тим, що добробут кращий на Заході. По-друге, як зазначає політолог Михайло Басараб, прагнення молодих українців навчатися у Європі не обов'язково свідчить про відсутність якісної вищої освіти в Україні. Освіта на Заході розглядається передусім як вдалий привід для еміграції. Захід приваблює українську молодь більшими можливостями для розвитку  Зокрема, результати опитування Інституту публічних справ Польщі показують: лише кожен 10-й українець, що навчається у Польщі, планує повернутися до України після навчання.

Підтверджується висновок демографів, що еміграція молоді є найнебезпечнішою, бо це завжди вища ймовірність безповоротного виїзду. Юна людина швидше розчиниться у новому суспільстві і легше забуде про своє українське коріння, – переконаний Михайло Басараб.

Вирок чи відкриття нових можливостей? У збільшенні кількості українців, які виїжджають на навчання за кордон, нічого доброго для нашої держави немає. Якщо врахувати той факт, що більшість з них не повернеться. За словами депутата Київради, керівника Українського наукового клубу Наталі Шульги, це втрата інтелекту, загалом молоді, яка не працює на українську економіку. Проблема в тому, що держава не створює привабливих робочих місць і навіть не має такої стратегії.

Однак є свої позитиви. Директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний вважає, що це явище треба розглядати, як вікно можливостей. На його переконання, не можна "марнувати мізки". І якщо українець отримав гарну освіту за кордоном, то треба показати йому, як він може вигідно використати свій капітал в Україні.

Наскільки загрозлива тенденція виїзду молоді на навчання за кордон, і як це змінити? Думка експертів Наталя Шульга, депутат Київради, керівник Українського наукового клубу З одного боку, є позитив у тому, що українська молодь обирає навчання в західних вузах. У Європі чи США молоді українці швидше зрозуміють суть демократичних цінностей, визначаться, чи обрана ними професія – це саме те, що вони хотіли. З іншого, це все чудово, якби вся молодь поверталася в Україну, і тут би їх чекала робота. Це проблема економічного і практичного характеру. Україна не має стратегії щодо питання виїзду молоді на навчання за кордон, не підписує з ними відповідних документів щодо їхнього повернення, не створює достатньої кількості привабливих робочих місць. Після отримання якісної освіти в західному вузі в молодої людини виникає питання вибору, і вона його робить не на користь України. Жодними патріотичними гаслами молодь не затягнеш назад в Україну. Одна з причин від'їзду – назадоволення якістю вищої освіти в Україні Натомість наші найближчі західні сусіди створюють просто зазиваючі умови для молодих українців через відтік їхньої молоді до більш розвинутих європейських країн. Це втрата інтелекту, загалом молоді, яка не працює на українську економіку. Отже, наша економіка не здатна підтримувати їхніх батьків, які вийдуть або вже на пенсії. Це в сукупності руйнує економіку, і складає загрозу для безпеки країни. Тому що тоді в державі залишаться тільки люди похилого віку або близькі до нього. І якщо не мати правильної стратегії управління цими явищами, це призведе до трагічних наслідків. Приміром, реформа децентралізації могла б сприяти розвитку якісної вищої освіти. Тому що освіта – опіка місцевих громад. І вища освіта може бути присутня на регіональному рівні. Не тільки в Києві, Одесі, Харкові, Дніпрі чи Львові. Якщо взяти приклади Німеччини, Франції, США, то там малесенькі міста з населенням у 200 тисяч стають університетськими містечками. Їхня економіка розростається, як на дріжджах. Тому що у всьому світі знають: інтелект, навички, інженерія, наука лежать в основі успішної економіки. Крім України. В нас освіта фінансується за залишковим принципом. І такий не стратегічний принцип призводить до того, що потім всі дивуються, а де висококваліфіковані спеціалісти? Де політики, які повинні готуватися десятиліттями, щоб керувати країною? Вони виїхали. Від’їзд молоді на навчання також напряму пов’язаний з якістю вищої освіти в Україні. Адже найкращі викладачі і науковці теж виїжджають. Залишаються ті, хто не має уяви про те, що таке наука. В гуманітарній сфері повна катастрофа. В Українському науковому клубі вісім років тому робили аудит, який показав, що сумарний внесок науки всіх наших університетів менший, ніж одного університету Манчестера. Це навіть не Оксфорд чи Кембридж. А інтелектуальний потенціал в України високий. Тільки проблеми з роботою. За 13 років з України виїхало 250 тисяч молодих висококваліфікованих людей. Це той один відсоток, який представляє країну, носії і виробники нових знань. Не вся освіта за кордоном якісна Єгор Стадний, директор аналітичного центру CEDOS За останні 4-5 років кількість українських студентів у закордонних вузах значно збільшилася. Станом на 2015-2016 навчальний рік становило 66 668 осіб. Серед найбільш бажаних для навчання країн, як і раніше, залишаються Польща, Німеччина, Росія, Канада, Італія, Чехія, США, Іспанія, Австрія, Франція та Угорщина. Якщо порівнювати два останні роки, то приріст складає майже 20%, або ж 10 934 осіб. Причому 2/3 цього приросту склали українці, які навчаються в польських університетах. В 2016-2017 роках таких буде понад 70 тисяч. В основному їдуть через загальне враження економічного занепаду в Україні. Керуючись тим, що добробут кращий на Заході. Але рівень добробуту залежить від рівня освіти. В якій би країні ти не навчався. Не треба однобоко сприймати виїзд молоді за кордон, як втрату, патову ситуацію, вирок Україні… В кризі теж є можливості. По-перше, наша держава повинна бути зацікавлена в тому, щоб українська молодь за кордоном здобувала хорошу освіту і кваліфікацію, аби потім могла гідно самореалізуватися. Тому що молоді люди часто не керуються мотивами знайти кращу освіту, ніж в Україні. Українці часто вступають в ті вузи, де немає серйозного відбору. І часто це саме в Польщі. Частіше всього українці їдуть до Польщі, але треба ретельно обирати вуз Переважно наша молодь обирає приватні заклади, де не проводять жодних вступних випробовувань та немає високих вимог до володіння польською мовою. Після навчання вони не завжди можуть знайти гідне застосування здобутим в таких вузах знанням. На ринку праці вони потім часто марнують мізки. Зокрема, влаштовуються на ту роботу, де, по суті, їм отримана освіта не потрібна. Це все через те, що часто українці обирають кон’юнктурні спеціальності, якими вже перенасичений ринок праці. Приміром, менеджмент чи міжнародні відносини, економіка. І при цьому вступають до вузів не з найкращим рівнем освіти. Самі поляки в такі вузи намагаються на вступати. Хіба дипломатичний корпус візьме на роботу випускника такого вузу? Польські вузи, зокрема, приватні, за допомогою українців закривають дірки, які утворилися через від’їзд їхньої молоді далі на захід Європи і зниження народжуваності. Для них українські студенти – джерело коштів. Тому умови вступу дуже легкі. В питанні якісної освіти за кордоном Україна займає пасивну позицію. Якщо подивитися на іноземних студентів в Україні, то посли цих країн часто звертаються до Міністерства освіти з проханням жорсткіше ставитися до їхніх абітурієнтів на етапі відбору, щоб було менше профанації під час навчання. А наша держава такої політики не веде з тим же польським урядом чи словацьким. Треба підвищити вимоги до знання мови. Самим українцям уважно вивчати умови конкурсу, і керуватися тим, які спеціальності затребувані. По-друге, на навчання за кордон виїжджає не так багато тих українців, хто має високий рівень середньої освіти за результатами ЗНО. Лише 4% умовних відмінників не подали документи до вузів в Україні. Можна допустити, що вони вступили до закордонних вузів. Але 96% відмінників вступають у наші вузи. По-третє, Україні не вигідно, щоб молодь марнувала мізки. Цей капітал в Україні чи в іншій державі чим більше розвинутий, тим більше для нас вигоди. Вони завжди підтримуватимуть зв'язок з Україною, переказуватимуть гроші, частина може повернутися. І якщо вони мають дійсно якісну освіту, то можуть в Україні швидше знайти застосування своїм знанням, оскільки в нас нижча конкуренція, ніж на Заході. Тому треба звертати увагу не на кожного десятого українця, який планує повернутися після навчання, а тих, хто не визначився. А таких – близько чверті. З ними треба працювати, щоб повертати їх назад. Показати їм перспективу в Україні. Їхні знання у нас можуть бути інноваційними. Автор: Інна Жолобович Читайте також: “Краще гідно нестиму образ українки за кордоном”, – Оля Коцаба з Коломиї про те, чому для навчання обрала Польщу