Вільна боротьба у Коломиї посідає особливе місце серед інших видів спорту. Саме цій дисципліні присвятила 15 років свого життя коломиянка Наталія Пульковська. За цей період вона здобула чимало титулів і нагород, серед яких звання срібної чемпіонки світу, абсолютної чемпіонки Європи, захищала Україну на міжнародному рівні у складі жіночої збірної з вільної боротьби. Про свій вибір, спортивну кар’єру, тренерську діяльність та мрію про Олімпійські ігри розповіла "Дзеркалу Коломиї". – Чому обрала саме вільну боротьбу і скільки тоді було тобі років? – Загалом у спорті я вже 20 років, 15 з них присвячено саме вільній боротьбі. Я пробувала різні спортивні секції, шукала своє, два роки навіть займалася плаванням, ходила на гандбол, лижі, але коли потрапила на тренування з вільної боротьби, то зрозуміла – це моє. Мені тоді було 13 років. – Як відреагували батьки на твій вибір? – Вони мене завжди підтримували. Мама переживала, коли я вперше травмувалася, приїхала з чергових змагань з гіпсом на руці. Тоді вперше почула від батьків, що більше на тренування ми тебе не пустимо. Але я все одно продовжувала займатися. – Ти згадала про травми, "професійну" борцівську травму маєш? – Маєте на увазі вуха? Так, вони у мене зломані, то справді професійна травма, яка видає, що ти займаєшся вільною боротьбою (посміхається). Були й інші травми, але я у кожному виді спорту можна розтягнути зв’язку, вивихнути руку чи впасти і зломити щось. Зрештою травмуватися може будь-хто, навіть і не спортсмен. (За фахом Наталія – фізичний реабілітолог. – Авт.). – Під керівництвом яких тренерів ти оволодівала технікою даного спорту? – Спочатку мене тренував вже покійний Євстахій Степанович Грабчук, пізніше почала тренуватися під керівництвом Олександра Аркадійовича Єжова, за що їм дуже вдячна. Читайте також: Анастасія Ткачук: “Щоб співати гімн своєї країни на п’єдесталі, готова працювати скільки завгодно” – Яка твоя найвища нагорода? – У 2006 році була другою на чемпіонаті світу з вільної боротьби, по юніорах ще у 2007 році вигравала чемпіонат Європи. У 2014 році здобула срібло на чемпіонаті Європи у Фінляндії. – Що відчувала у той момент, коли тебе оголосили срібною призеркою чемпіонату світу? – Емоції не передати словами, якщо відверто – то була на сьомому небі від щастя. – Про що мріє Наталія Пульковська? – У мене була мрія потрапити на Олімпійські ігри-2016. Я пробувала свої сили на відбіркових турнірах. І мені не вистачило одного балу для того, щоб потрапити на Олімпіаду і здійснити свою мрію. Це було великим розчаруванням, особливо мене зрозуміють спортсмени. – В яких змаганнях ти востаннє брала участь? Що вдалося вибороти? – У грудні 2016 року проходив Кубок України, де я виборола бронзу. – Зараз ти готуєшся до змагань? – Поки що трохи взяла паузу і пробую себе у тренерській діяльності. Вранці я завжди тренуюся, а після обіду наразі у фізкультурно-спортивному комплексі "Локомотив" треную діток. До цього ми займалися у борцівському залі, там зараз ремонт і ще судові справи тривають, тому не знаю, коли туди повернемося. – Як тобі у ролі тренера? – Знаєте, дуже подобається, особливо коли бачиш прогрес, коли у діток виходить те, чого ти вчиш, це не може не тішити. – Чим ще захоплюєшся, окрім вільної боротьби? – Дуже люблю їздити з чоловіком на риболовлю, немає значення чи взимку, чи влітку. Люблю ходити в ліс, збирати гриби. Минулого року ми пройшли близько 30 км Чорногірським хребтом. Цього року плануємо піднятися на Петрос. У такий спосіб вивчаємо рідні Карпати. – Що каже чоловік стосовно того, що ти завжди тренуєшся і береш участь у змаганнях? – Віктор завжди підтримує мене, піклується про моє здоров’я. Він – моя опора. – Що допомагає тобі залишатися чемпіонкою у житті? – Бажання, наполеглива праця і прагнення ніколи не здаватися. Олександра ЩЕРБАКОВА-ОЛІЙНИК Читайте також: Роман Дебелко: “Я завжди мріяв стати професійним футболістом”