Додому Новини Політика Андрій Грицан: 40 років віддав міській громаді

Андрій Грицан: 40 років віддав міській громаді

0
Поділитися
Андрій Грицан

Нещодавно керуючий справами виконкому Коломийської міської ради Андрій Грицан вийшов на пенсію. Тепер він буде позаштатним радником міського голови. Роботі держслужбовця віддав практично 40 років.

Про нього в інтернеті немає багато інформації, крім офіційних даних на сайті Wiki Чиновника. 40 років Андрій Грицан готував документи для засідань міськвиконкому, створював умови для роботи виборчих комісій, контролював виконання рішень міської ради… Про роботу в ратуші розповів «Дзеркалу Коломиї».

– Пане Андрію, ви пропрацювали чиновником доволі багато, а розпочинали ще, можна сказати, за радянської доби…
– Можу уточнити, що прийшов у Коломийську міську раду 25 вересня 1975 року. Випадково, після служби в армії, потрапив на посаду відповідального секретаря у справах неповнолітніх. І якщо в армії у мене зарплатня була 220 карбованців, то на посаді чиновника – 87. Трохи пізніше, у червні 1977 року, став секретарем виконкому міської ради, тепер ця посада називається керуючий справами міськвиконкому. Випадково, бо тоді такі посади погоджувалися вгорі, людину перевіряли в обласному комітеті компартії, викликали на співбесіду, а в мене всього цього не було. Я собі не раз ставив запитання, хто мене рекомендував на цю посаду. Але і досі не знаю. І спитати тепер ні в кого. І відтоді майже все моє професійне життя пройшло у ратуші.

“Тоді такі посади погоджувалися вгорі, людину перевіряли в обласному комітеті компартії, викликали на співбесіду, а в мене всього цього не було. Я собі не раз ставив запитання, хто мене рекомендував на цю посаду. Але і досі не знаю”.

– Чи відрізнялася праця чиновника в ті часи від часів незалежності? Чи відчували тиск партійної верхівки на собі?
– Я намагався добре виконувати свої посадові обов’язки як тоді, так і тепер. Якщо відверто говорити, я не відчував тиску. Бо завжди умів знайти спільну мову. У радянські часи було 9 або 11 членів виконкому, в часи незалежної України більше, в шостому скликанні, наприклад, 23. І з усіма людьми слід налагодити плідну співпрацю. Думаю, що завдяки спільним зусиллям нам вдалося провести всі засідання виконкому, організувати відповідно роботу, тісно співпрацювати з депутатським корпусом. А наприкінці 80-х років було навіть 175 депутатів. Але мені було комфортно працювати з усіма.

– Пане Андрію, не секрет, що законодавство недосконале. Як Вам вдавалося не помилятися, правильно готувати матеріали для роботи виконкому?
– І тоді, і навіть зараз, я намагаюся слідкувати за тим, що напрацьовує Верховна Рада, особливо стосовно місцевого самоврядування. А також багато залежить від команди, від працівників міської ради, з якими ніколи не соромився радитися, просити допомоги. Одна людина ніколи не зможе працювати ефективніше, ніж команда. Наприклад, не цурався перепитати оператора комп’ютерного набору, коли вперше пробував створити розпорядження.

– Що мають коломияни знати про роботу чиновника?
– Ми намагаємося висвітлювати свою роботу, багато документації розміщуємо на сайті. Однак, звичайно, цього замало. Може, слід перед засіданнями телефонувати в громадські організації і запрошувати їх, чи ще якось повідомляти. Хотілося б також, щоб коломияни активніше брали участь у роботі міської ради, особливо щоб приходили на громадські слухання, де розглядаємо проекти регуляторних актів. Бо тоді вдалося б уникнути непорозумінь, наприклад, як із новими тарифами. Виконком прийняв рішення, а люди обурюються, але на громадські слухання, де ці питання обговорюють, багато не приходять.

– Як Вам життя на пенсії?
– Спокійно. Стараюся впорядкувати свою документацію, бібліотеку, планую роботу в саду. Я двічі йшов із цієї посади, хоча мені пропонували залишатися, я хотів зробити невелику перерву, все осмислити, подивитися на все збоку. Для мене було спокійно всі 40 років те, що я знав, коли мене звільнять, я просто встану і піду, для мене це дуже просто.

– Що скажете про нового керуючого справами міськвиконкому?
– Я знаю Тараса Кухтара три роки. Мені подобається його підхід до роботи, він уміє йти наполегливо до мети й дуже добре і багато працює. Я вірю, що він піде далі, ніж я, він має багато ідей, він радиться, не зазнається.