Історія найбільш знаменитого корабля містить чимало цікавих деталей, про які мало хто знає. 10 квітня 1912 року в своє перше й останнє плавання вирушив величезний корабель Титанік, сумна історія якого звучить неймовірно і досі. Вже через кілька днів він потонув, і 15 квітня ми відзначимо 104 річницю цієї трагедії. Багато людей знають про круїзний лайнер "Титанік" тільки те, що показав у своєму однойменному фільмі режисер Джеймс Кемерон. А саме, що він був наймасштабнішим кораблем, побудованим на той момент, що потрапити на нього коштувало немалих коштів, і що в першому ж своєму плаванні він зазнав аварії, зіткнувшись з  айсбергом. Але, крім цієї трагічної історії, є ще багато цікавих фактів про Титанік, які ми досі не знали, пише "Дзеркало Коломиї" з посиланням на Update.   Довжина Титаніка приблизно така ж, як висота хмарочоса Емпайер Стейт Білдінг Для довідки: нью-йоркський хмарочос має 103 поверхи. Тільки поміркуйте, щоб усвідомити, який масштаб мав круїзний лайнер. Усвідомили? Повна довжина Титаніка становить 269,1 м, а дах Емпайр Стейт Білдінг починається на 381-му. Тобто, ще сотня метрів і корабель був би таким же величезним, як найбільший хмарочос Нью-Йорка. Сьогодні такі лайнери існують. Наприклад, "Queen Mary 2", "Independence of the Seas" і круїзні кораблі класу "Oasis".   Запуск Титаніка не супроводжувався традиційними ритуалами "на удачу" Ось, у чому вся біда. Коли корабель вирушав у своє перше й останнє плавання, об його борт розбивали пляшку шампанського. Крім того, на початку 20-го століття було прийнято заводити кішок на борт, тому що вони допомагали впоратися з гризунами. А ще вважалося, що вони приносять удачу і оберігають судно від неприємностей. Як ви вже здогадалися, на Титаніку не було жодної кішки. Зате було дев'ять собак, дві з яких пережили аварію корабля.   За 14 років до трагедії був опублікований роман, що описував схожі події Трагедія, що спіткала Титанік в ніч з 14 на 15 квітня 1912 року, була описана Морганом Робертсоном в його романі "Марність, або Загибель Титана" ще у 1898 році. У цьому літературному творі стільки збігів з реальною катастрофою, що в це важко повірити. Починаючи із схожої назви корабля (в романі він називався "Титан") і закінчуючи деталями, які завадили врятуватися всії пасажирів і членів екіпажу. Вигаданий корабель мав також схожий дизайн з реальним Титаніком, і затонув він при таких же обставинах - зіткнувся з айсбергом холодної квітневої ночі. І навіть ділянка краху збігається - 740 км від Ньюфаундленду в північних водах Атлантичного океану. Крім того, і в романі, і в реальному житті більше половини людей загинуло через те, що на кораблі було недостатньо рятувальних шлюпок.   У вахтерів Титаніка не було біноклів Не дивно, що вахтери не змогли помітити величезний айсберг, що пливе в їх сторону, заздалегідь. Адже у них навіть не було біноклів. А з огляду на розміри корабля, навряд чи вони взагалі могли би щось бачити хоча б на кілометр за межами його носа або корми. Дивно, що при такому масштабі будівництва і прагненні зробити корабель непотоплюваним, забули про таку маленьку, але дуже важливу деталь. Ось і вийшло так, що після того, як айсберг був помічений, пройшло всього 37 секунд до зіткнення з ним.   Титанік тонув 2 години 40 хвилин Після зіткнення з айсбергом, судно почало йти на дно океану спочатку дуже повільно, поки вода тільки заливала палуби, а потім все скоріше набираючи швидкість. В цілому весь процес тривав майже три години, а ось фінальна стадія загибелі цього титана зайняла зовсім небагато часу - корабель досяг дна приблизно через 15 хвилин після початку занурення. Титанік опускався на дно зі швидкістю 16 км / год. Зараз він спочиває на глибині 3750 м.   Багато пасажирів Титаніка повинні були плисти на інших кораблях Не всі піднялися на борт лайнера по своїй волі. Справа в тому, що під час запуску Титаніка робочі влаштовували страйк, який призвів до перебоїв з постачання вугілля. Через це транспортним компаніями довелося скасувати рейси інших кораблів, щоб переправити з них вугілля для Титаніка, аби він міг стартувати. Разом з вугіллям, на лайнер вирушили і пасажири суден, рейси яких були скасовані.   Головний пекар корабля вижив, бо був ... п'яний Чарльз Джовін дивом врятувався з крижаної води, температура якої була близько -2 °C, тому що був п'яний. У такій холодній воді мало хто міг би протриматися більше 15 хвилин. Пекарю ж вдалося неймовірне - він дрейфував у холодних водах Атлантичного океану майже дві години, і, за його словами, йому вдалося не замерзнути тільки завдяки тому, що перед цим він напився віскі.