ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Заводи і німці

Нарешті наш край дочекався обнадійливих новин у галузі промислового виробництва. Мова йде про намір німецьких інвесторів розпочати обіч об’їзної дороги на Чернівці завод з виробництва деталей до автомобілів. Виглядає на те, що нове підприємство, якщо воно, звичайно, запрацює, може затьмарити собою навіть «Сільмаш», про який старше покоління коломийців досі згадує з ностальгічними нотками в голосі. Аналогічне підприємство німецького холдингу Leoni AG успішно діє на Львівщині, під Стриєм. Кажуть, там зайнята незвична для наших дрібних виробництв кількість працівників – 6.000, до місця праці їх підвозять автобусами. Про розмір зарплатні, правда, нам нічого не відомо, однак будемо сподіватися, що озвучені в пресі цифри, 7.000 – 8.000 гривень, не висмоктані з пальця. Зрештою, поїдуть трохи пізніше наші люди до Стрия на стажування (а інвестор це обіцяє) й переконаються, чи й справді праця на німецькому заводі оцінюється так же, як контрактна служба в українській армії. А взагалі-то інвестор на обіцянки не дуже щедрий. Велетенська ділянка площею 6.000 квадратних метрів під першу чергу заводу за об’їзною дорогою вже спланована, готова до монтажу обладнання. У ратуші не проти б побачити тут згодом і всі три черги заводу, однак представники Leoni більше нічого наразі не пропонують. Перша черга з 600 робітниками, кажуть, теж вартує того, щоб вважати край, де лише «купи-продай», індустріалізованішим, а там далі буде видно, пише "Дзеркало Коломиї". [caption id="attachment_12452" align="alignnone" width="2272"] На фото: площа під деревообробний завод, який в Коломиї будує австрійська фірма "Швайгоффер".[/caption] Не будемо й ми нагадувати, розписуючи ледь не золоті майбутні гори, того цигана з довбнею, що стояв відомо де. Тим більше що в пам’яті ще свіжа історія співпраці попередніх наших керманичів з іншим інвестором, австрійським. Пригадуєте, з яким пафосом подавали шість років тому ідею будівництва австрійською компанією в Коломиї заводу з переробки деревини?! Нас запевняли, що австрійська фірма інвестувала в будівництво 100 мільйонів євро, що територію військової бази, де мають намір будувати завод, неодмінно дезактивують і створять тут 500 робочих місць… «Будемо мати в Коломиї новий сучасний завод з переробки деревини, – втішався тодішній голова облдержадміністрації, роздаючи журналістам інтерв’ю, – це буде повністю безвідходове виробництво. Відходи будуть використовувати для роботи електростанції, збудованої при заводі». Наші колеги, кваплячись розтиражувати радісну звістку, навіть не ставили безневинного запитання: якщо виробництво абсолютно безвідходове, то на яких відходах працюватиме електростанція? На сполох ударили захисники природи (але не місцеві, коломийські), розвідавши, що для спорудження заводу потрібно 500.000 тонн гравію. Тобто на обрії видніється екологічна катастрофа. Потім з’ясувалося, що генпідрядником на будівництві виступила нав’язана інвесторові донецька фірма відомого українського партійного діяча Бориса Колесникова. Яка, звичайно ж, не вважала за потрібне виплачувати будівельникам зарплатню. Галасу навколо цього деревообробного заводу було стільки, що сусіди з суміжних областей відверто заздрили підприємливим коломийцям. У чернівецьких газетах 2010-ого можна було прочитати розпачливі заголовки на кшталт: «Буковина втратила можливість стати лідером України з переробки деревини». Себто лідером тепер стане Коломия, а Буковина кусатиме лікті. Нашим сусідам нічого не залишалось, як гірко втішати себе тим, що, можливо, вони й не все втратили, залишивши нагоду для обраних успішно торгувати лісом-кругляком. Справедливості заради потрібно визнати, що австрійська компанія Holzindustrie Schweighofer не помахала все ж нам на прощання ручкою. Будівництво заводу хоч і без поспіху, але триває, тож маємо ще можливість, так би мовити, проявити себе. Є в мене для людей з добрим баченням рожевих тонів і з поганою пам’яттю ще одне нагадування. Німецький холдинг Leoni AG уже навідувався до Коломиї. Це було за часів головування в ратуші й Богдана Юращука, і Віктора Корчинського. Тоді нам також пропонували вигідний інвестиційний проект, будівництво цього самого заводу з виробництва електропроводки для автомобілів. Якщо не помиляюся, він мав би розміститися біля с. Королівки. Проте німці зразу ж розкусили, що з виділенням ділянки під будівництво їх хочуть «кинути». І без зайвого шуму перебралися туди, де партнери порядніші. Охоче підкажу адресу цих порядніших партнерів: місто Стрий. Видно, ми тут не такі вже й безнадійні, раз до нас повертаються втретє і пропонують ділову співпрацю. Не сказав би, що це має нас окрилювати, але якби вдалося поєднати нарешті слово з ділом і довести до пуття бодай першу чергу заводу на об’їзній – було б зовсім незле. Михайло ГЕРМАНЮК   КОМЕНТАР. Редакція "Дзеркала Коломиї" попросила міського голову Ігоря Слюзара прокоментувати факт будівництва в Коломиї заводу з виробництва електропроводки для автомобілів. Ігор СЛЮЗАР: «Так, завод, який успішно працює нині в Стрию, міг працювати вже кілька років у нас. Але сталося так, як сталося, минулого не повернеш, можна вчитися хіба робити з минулих помилок правильні висновки. Ці висновки, судячи з нинішніх реалій, зроблено, перша черга підприємства стане до ладу вже влітку наступного року. Представники німецького холдингу мали до розгляду в нашій області чотири проекти, і те, що перемогла саме Коломия, – заслуга як Івано-Франківської облдержадміністрації, так і наша. Вирішальне значення відіграло вигідне розташування ділянки під будівництво. Ми, зі свого боку, беремося за підведення до об’єкта комунікацій – світла, газу, води. Міський бюджет з таким завданням, упевнений, справиться, завод успішно запрацює, завдяки чому місто отримає непоганий стимул для подальшого розвитку».