Додому Без категорії З 4 січня гранична сума готівкових розрахунків становить 50 тисяч гривень

З 4 січня гранична сума готівкових розрахунків становить 50 тисяч гривень

0
Поділитися

Хто не встиг купити квартиру, авто і діаманти за готівку, тому це вже не приховати – “дорогі” розрахунки переходять на “безнал”.

“Крупногабаритні” покупки тепер під пильним оком держави, пише Укрінформ.

Don Yapon

Нацбанк знизив допустиму суму розрахунків готівкою за участю фізичних осіб зі 150 тис. грн. до 50 тис. грн. Посилаючись на європейський досвід та програму комплексного розвитку фінансового сектору України до 2020 року, якою передбачено поступове зниження рівня готівки в економіці до 12% (за результатами 2015 року цей показник зменшився до 14,6%).

Регулятор запевняє, що рішення не завдасть незручностей простим громадянам та не зачіпатиме щоденних покупок населення, оскільки стосуватимуться лише великих придбань (нерухомості, коштовностей, транспортних засобів, предметів мистецтва, хутра, дорогих годинників, подорожей тощо). Контроль за додержанням вимог буде здійснювати Державна фіскальна служба. І от тепер цікаво, наскільки неупереджено вона буде виконувати цю роль. Невже е-декларантам посміють ускладнити життя? А якщо не їм, то кому?..

Новорічний  “подарунок” від НБУ

Зниження граничних готівкових розрахунків означає, що якщо ви прийдете в магазин, автосалон чи ювелірний бутік і захочете купити товар на суму понад 50 тисяч гривень, то ви цього зробити за готівку не зможете. Потрібно буде спочатку покласти гроші на власну банківську карту і лише потім сплатити вартість покупки з допомогою “пластику”.

Але потрібно розуміти, що якщо покупка здійснюється в торгівельній мережі, то послуги еквайрінгу  (системи прийому оплати платіжними картами) оплачуються безпосередньо  мережею. Якщо ж людина сплачує крупну суму юридичній особі за банківським переказом, наприклад, будівельній компанії за квартиру в новобудові, то на суму переказу покупець ще сплачує банківську комісію – зазвичай 1-1,5%. А це вже, якщо виходити з вартості покупки, немаленькі суми. Припустимо, достатньо скромна одно-двокімнатна квартира коштує мільйон гривень. Завдяки нововведенню, вона обійдеться на 10-15 тисяч гривень дорожче.

І саме цей факт наштовхує на думку, що фінансовий бій з “тінню” – може бути і прикриттям для інших цілей. А саме, для підкріплення фінансової стабільності банківської системи, що переживає грандіозну чистку. Навіть Нацбанк цього не дуже приховує. “Встановлення граничної суми розрахунків готівкою за участю фізичних осіб на рівні 50 тис. грн. сприятиме:

– забезпеченню стабільних надходжень готівки до банківської системи й прискорення її обігу;

– звуженню сфери використання готівки та прискорення розвитку безготівкового сегменту”, – зазначається в його повідомленні.

Для доступності розуміння, НБУ склав інфографіку (див. нижче). При цьому в якості прикладу наводяться кілька європейських країн з провальною податковою політикою (Франція, Італія, Іспанія тощо) і з відповідним поточним станом економіки.

dohodi

А ось приклад країн, де подібні обмеження відсутні: Німеччина, Фінляндія (для приватних осіб), Австрія, Британія, Швеція, Естонія  (для приватних осіб), Словенія і т.д.

Зрозуміло, що Україна намагається якось боротися з тіньовим сектором. Але, здається, її керівництво не з того боку заходить. В країні, де за офіційними даними біля 45% економіки знаходиться в “тіні”, подібні обмеження розрахунків лише стимулюють і далі приховувати  доходи та витрати. Борці з “тінню” не врахували одного – вона занадто велика, аби боятися ударів по руках. Потрібно цілити в голову…

Для початку потрібна реальна податкова лібералізація, яка би забезпечила ненасильницький добровільний перехід до прозорих правил ведення бізнесу та формування довіри до державних органів влади і банківської системи. А вже потім можна “звужувати” та “прискорювати”.

“В Україні зараз склалися особливі умови, при яких саме готівка врятувала більшу частину малого бізнесу і допомогла йому хоч якось відновитися і продовжити працювати після кризи 2013-2014 років. Так, це ірраціонально, але така фінансова свобода зараз просто необхідна для виживання”, – коментує Андрій Гарнат, координатор громадської організації “Рух бізнесу в Україні”. На його думку,  в Україні необхідно створювати умови для вільного руху капіталів усередині країни. Навпаки, необхідно спрощувати розрахунки, адміністрування, терміново запроваджувати пільгове кредитування для підтримки українського виробника. Це те, що лежить на поверхні, і що реально та  швидко дасть свої позитивні результати, які відчує кожен громадянин України.

“Збільшувати частку безготівкових розрахунків в Україні можна тоді, коли у нас буде адекватне, грамотне податкове законодавство, будуть діяти правила, які прийме більша частина українського бізнесу, коли намітиться стійке зростання ВВП, коли НБУ буде реально підтримувати національну валюту і банківська система поверне до себе довіру як бізнесу , так і громадян”, – резюмує експерт.

Шукай, кому це вигідно

От хто радий подібним готівковим обмеженням, то це власники процесингових центрів, що забезпечують функціонування банківського “пластику”. Перехід до безготівкової системи розрахунків – це їх хліб. Але і вони визнають, що в Україні годі сподіватися на масове прищеплення культури безготівкових розрахунків. “Поки що темпи реалізації програми  НБУ (мається на увазі вищезгадана програма комплексного розвитку фінансового сектору України до 2020 року – Авт). залишають бажати кращого: недостатньо розвинена інфраструктура стає перешкодою на шляху формування культури безготівкових платежів українців. В першу чергу, тому що громадяни змушені платити готівкою там, де, по ідеї, вже можна було б застосовувати карту для оплати послуг і товарів. Переважна більшість приватних підприємців України все ще не встановили POS-термінали, не використовують системи електронної комерції”, – зазначається у звіті Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЕМА, яка в жовтні-листопаді 2016 року проводила дослідження «платіжних» звичок українців.

У НБУ вважають, що потрібно впливати на звички споживачів шляхом заохочення і створення умов для зручних розрахунків без використання готівки. Але очевидно, що без розширення інфраструктури (а зараз лише Київ більш-менш «забезпечений» потрібною кількістю POS-терміналів, це 7,5 тис. терміналів на мільйон активних користувачів банківськими картами) досягти помітного зростання безготівкових платежів не вдасться.

Оксана Поліщук, Київ