Яремчанська “Сніжинка”. Багата історія санаторію з 300-літніми дубами. ФОТО

Курортне містечко Яремче відоме здавна, і не лише в Україні, – тут завжди гомінкі юрби відпочивальників сновигали головною вулицею, заповнювали придорожні ресторани, вмощувалися на пагорбах зі своїми дітьми та їхніми морозивами, знимкувалися біля водоспаду, обмацували з усіх боків сувеніри на ринку, вивчали слова пісні “Ой, Марічко, чичері…”

Санаторний комплекс “Сніжинка” на території, трохи більшій за один гектар, майже в центрі міста будували ще за Польщі. В період німецької окупації тут підліковувалися від легеневих проблем вояки вермахту.

Головний лікувальний профіль санаторію зберігається й донині – пульмонологічний, тобто відновлення та покращення функцій органів дихання. Трьохсотлітні дуби на території санаторію, яких дирекції вдалося захистити від бензопили, можуть оповісти багато драматичних історій сивої давнини.

Дитячий санаторій “Сніжинка” разом з трьома іншими державними дитячими санаторіями нашої області у Ворохті, Єзуполі, Ясені Рожнятівського району підпорядковується Депертаменту охорони здоров’я ОДА.

Головний лікар оздоровчого закладу Ігор Шеремета проводить нам екскурсію територією й приміщеннями. Справді, цікаво.

Три стадіони – футбольний, волейбольний, баскетбольний. Проходжаємося повз фруктові дерева. Праворуч алеї – капличка. Навпроти каплички в альтанці задьористо лунають під акомпанемент акордеону дзвінкі дитячі голоси: “Ти ж мене підманула”.


“Це йде репетиція до конкурсу “Голос сніжинки”, – пояснює наш провідник. – Школярі у нас відпочивають і підліковуються 24 дні, раніше курс тривав 19, потім 21 день. Проте ми переконалися, що для повноцінної реабілітації потрібно не менше 24 днів. Водночас вони проходять шкільний курс навчання, якщо це не канікули”.

У санаторії проводять трав’яні, олійні інгаляції, масажі. Діти майже увесь день теплої пори року проводять на свіжому повітрі – ходять у гори, на різні пізнавальні екскурсії, позаяк у Яремчі є на що подивитися, ось хоч би вольєри з рідкісним гірським птаством та звірами або водоспад з найглибшою в Україні річковою впадиною – 26 метрів.

“У наш непростий час батьки ставлять перед собою дилему: куди повезти дітей, аби трохи підлікувати їм бронхи – чи на море, чи до нас в гори, – розповідає пан Ігор. – І часто вибирають наш санаторій. Беруть за рекомендацією їхніх місцевих педіатрів безкоштовно путівку і відправляються в “Сніжинку”. Переважно це діти з малозабезпечених сімей, сироти, напівсироти, діти тимчасових переселенців з зони бойових дій на Донбасі, а також з Херсонщини, Дніпропетровщини та найбільше – з Прикарпаття. Функціонуємо цілий рік. Узимку на Різдвяні свята наших дітей негусто, бо хочуть трохи собі наколядувати вдома, то ми приймаємо шкільні групи з південних областей. Накриваємо їм святковий стіл з різдвяною їжею, вчимо колядок. Пам’ятатимуть усе життя…”.

Наприкінці перебування в санаторії діти звітують перед своїми батьками, чого вони тут навчилися творчого – ставлять концерт.
Побувавши в їдальні, ми були трохи вражені, коли прочитали денний раціон їжі з п’ятиразовим харчуванням. Та цих усіх калорій дорослий не подужає…

“Це вам лише видається, – посміхається головний лікар, – діти протягом дня так надихаються кисню, що все за одним махом зі столів змітають…”

У спальному корпусі – ідеальна чистота й порядок. Але вдень тут нікого не застанеш – уся дітвора поза межами. Зійдуться, пришкандибають до своїх кімнат під вечір щасливо втомлені, переповнені емоціями й надією, що на завтра знову випаде гарна погода.

 

Текст: Іван ДЖИНДЖУРА
Фото: Андрій КАНЯ