Відпочинок на травневі: річки та гори Прикарпаття

Незабаром українців чекають традиційні травневі свята. А, отже, і додаткові вихідні – цього року це вівторок, 1 травня, та середа, 9 травня. Можна провести їх традиційно “на шашликах” або “на картоплі”, а можна відправитися за пригодами.

Цього разу УНІАН вирішив запропонувати своїм читачам влаштувати поїздку по Україні. А саме – на Івано-Франківщину, в гори.

Звичайно, не дуже зручно, що травневі свята посеред тижня, але все ж у цей період додатково один-два дні відпустки взяти набагато простіше (і таким чином розтягнути вихідні вже на 4-5 днів).

Якщо ви не належите до бувалих “гірських” туристів або ж не дуже знайомі з українськими Карпатами, тоді, в першу чергу, рекомендуємо вам відправитися в одне з невеличких гірських містечок Івано-Франківської області – Яремче, Ворохту або Верховину.

В Яремче – за комфортом і на водоспад

Містечко Яремче – найбільше з них і, відповідно, найбільш розвинуте з точки зору туристичної інфраструктури. Дістатися сюди найлегше (і найдешевше) на поїзді. Правда, в дорозі доведеться провести чимало часу – від 11 до 15 годин, в залежності від маршруту. З іншого боку, в основному це нічні потяги, а тому легко можна буде виїхати після роботи і виспатися в дорозі. Можна ще спробувати варіант з поїздом, автобусом або літаком до Івано-Франківська, а звідти вже на маршрутках до Яремче, які відходять прямо від залізничного вокзалу. Проте, це, швидше, на крайній випадок, якщо будуть проблеми з квитками на прямий поїзд, адже їхати з пересадкою буде довше, дорожче і менш комфортно.

Яремче може запропонувати досить непоганий набір варіантів розміщення – комфортабельні готелі, турбази або ж “садиби” у господарів. Вільні номери на травень ще є і їх цілком достатньо. Найдешевші – всього від 100 грн/ніч в загальному номері, а ніч в одномісному номері коштуватиме від 180 грн.

Крім того, в місті досить багато варіантів для дозвілля. Є куди сходити повечеряти ввечері – від скромних закладів домашньої кухні до знаменитого ресторану-музею “Гуцульщина”.

Останній цікавий, перш за все, з пізнавальної точки зору – такий собі зразок гуцульської архітектури повністю з дерева, побудований без єдиного цвяха. Їжа тут теж непогана, обслуговування на рівні, але і ціни теж відповідають – майже як у будь-якому київському закладі середнього класу, можна орієнтуватися на середній чек від 200 грн на одну людину. Знаходиться він в самому центрі міста, поруч з головними визначними пам’ятками – водоспадом Пробій та сувенірним ринком, де можна купити безліч товарів від карпатських майстрів (до речі, це один з найкращих спеціалізованих ринків регіону).

Сам Яремче стоїть на річці Прут, уздовж якої також обов’язково варто прогулятися – такі види завжди допомагають відволіктися від суєти і відновити душевні сили.

При цьому Яремче буквально «перетікає» в Національний природний парк “Карпатський”, де можна зустріти безліч рослин і тварин, частина з яких – червонокнижні. Тут можна відвідати місцеве вольєрне господарство, де, крім жителів міні-зоопарку, мешкають і олені з дикими кабанами, а у тварин є вільний доступ на досить велику територію. Втім, вони з задоволенням наближуються до туристів, охочих їх підгодувати (звісно, спеціальним кормом, купленим на вході). І, повірте, стадо кабанів, що вибігають на тебе з-за дерев на запах корму, виглядає дійсно приголомшливо.

 

Віадуки і гірська краса Ворохти

Селище Ворохта трохи менше за Яремче, але ближче до великих гір. Як і Яремче, воно розташоване на річці Прут, біля північних схилів Карпат. Якщо піднятися на вершини пагорбів, якими з усіх боків оточена Ворохта, можна помилуватися неймовірної краси краєвидами гір. Тут продовжується Карпатський національний природний парк. Загалом, місця, де можна гуляти, дихати свіжим повітрям, збиратися з думками і набиратися сил – більш, ніж достатньо.

© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
Ворохта впритул прилягає до Карпатського національного природного парку
Ворохта впритул прилягає до Карпатського національного природного парку /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
У Ворохті кілька дерев'яних церков
У Ворохті кілька дерев’яних церков /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Ворохта на річці Прут
Ворохта на річці Прут /  © Марина Григоренко
Ворохта на річці Прут
Ворохта на річці Прут /  © Марина Григоренко
Ворохта на річці Прут
Ворохта на річці Прут /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види
З численних пагорбів навколо Ворохти відкриваються неймовірні види /  © Марина Григоренко
Ворохта впритул прилягає до Карпатського національного природного парку
Ворохта впритул прилягає до Карпатського національного природного парку /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
У Ворохті кілька дерев'яних церков
У Ворохті кілька дерев’яних церков /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Ворохта на річці Прут
Ворохта на річці Прут /  © Марина Григоренко
Ворохта на річці Прут
Ворохта на річці Прут /  © Марина Григоренко
Ворохта на річці Прут
Ворохта на річці Прут /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко

Саме селище в радянські часи розвивалося, в першу чергу, як центр спортивного туризму, і навіть зараз у ньому розташовується центр підготовки українських спортсменів до зимових видів спорту, таких як біатлон, лижні гонки, стрибки з трампліну. А тому тут можна, за бажання, підшукати собі щось для спортивних туристичних активностей.

Крім того, в 20 км від Ворохти знаходиться спортивна база «Заросляк», звідки туристи найчастіше починають сходження на найвищу гору України – Говерлу. Тому якщо є час, натхнення і сили – сміливо можна відправлятися підкорювати вершини. Види з Говерли того варті.

Вид з вершини Говерли / фото Марина Григоренко

А ще Ворохта відома своїми віадуками. Усього їх два – один невеликий, ближче до спортивної бази «Авангард», а другий великий – той самий, через річку Прут. Останній був побудований наприкінці 19 століття, за часів Австро-Угорської імперії, і вважається одним з найстаріших і найдовших кам’яних арочних мостів. Види як на віадук, так і з віадука – неймовірні. Зараз міст вже не використовується за призначенням – близько 20 років тому залізну дорогу перенесли на спеціально добудований по сусідству залізний міст, щоб віадук не руйнувався. Тим не менш, мости стоять досить близько, а тому зі сторони здається, що поїзди їдуть саме віадуком.

© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Рух поїздів перенесли на новий міст, щоб віадук не руйнувався
Рух поїздів перенесли на новий міст, щоб віадук не руйнувався /  © Марина Григоренко
Другий віадук Ворохти біля бази ''Авангард''
Другий віадук Ворохти біля бази “Авангард” /  © Марина Григоренко
Другий віадук Ворохти - досі діє
Другий віадук Ворохти – досі діє /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Знаменитий віадук Ворохти
Знаменитий віадук Ворохти /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Коли поїзд їде по новому мосту - здається, що він їде по віадук
Коли поїзд їде по новому мосту – здається, що він їде по віадук /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Вид на гори з віадука в Ворохті
Вид на гори з віадука в Ворохті /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Рух поїздів перенесли на новий міст, щоб віадук не руйнувався
Рух поїздів перенесли на новий міст, щоб віадук не руйнувався /  © Марина Григоренко
Другий віадук Ворохти біля бази ''Авангард''
Другий віадук Ворохти біля бази “Авангард” /  © Марина Григоренко
Другий віадук Ворохти - досі діє
Другий віадук Ворохти – досі діє /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Знаменитий віадук Ворохти
Знаменитий віадук Ворохти /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Коли поїзд їде по новому мосту - здається, що він їде по віадук
Коли поїзд їде по новому мосту – здається, що він їде по віадук /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Вид на гори з віадука в Ворохті
Вид на гори з віадука в Ворохті /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко

Ще в місті кілька дерев’яних церков, але найцікавішим, мабуть, є цегляний костел Успіння Пресвятої Богородиці недалеко від залізничного вокзалу.

Одна з дерев'яних церков Ворохти / фото Марина Григоренко

Добиратися до Ворохти також краще всього на поїзді – проте дорога буде на кілька годин довше, ніж до Яремче. Найкраще їхати саме на прямому поїзді, адже з Івано-Франківська на маршрутці дорога займе 2-3 години, враховуючи особливості гірських доріг. До речі, не так давно через Ворохту проклали досить непогану дорогу, зручну для приїжджих. А от місцеві вже скаржаться: кажуть, що у них ніхто не звик, щоб селищем машини їздили на таких швидкостях, і, на жаль, вже не обійшлося без трагедій. Отже і туристам, які прогулюється по Ворохті, варто бути уважними.

Варіантів розміщення у Ворохті залишилося не так багато, але вони є. Тому, якщо поквапитися, можна встигнути. Ціни стартують від 230 грн з людини за ніч, якщо зупинятися в одномісному номері.

Ворохта - ідеальне місце для відпочинку від міської суєти / фото Марина Григоренко

З харчуванням у Ворохті також проблем не буде – є продуктові магазинчики по всьому місту, кілька непоганих кафешок з карпатською кухнею і досить приємними цінами (найбільше таких закладів біля залізничного вокзалу). Ну, а для бажаючих влаштувати більш розкішну трапезу – добротні ресторани “Стара Ворохта” або “Оксамит”. Але й ціни тут цілком навіть київські.

А ще обов’язково варто заскочити на продуктовий ринок Ворохти на вулиці Данила Галицького (близько 2 км по прямій від залізничного вокзалу на перетині з вулицею Миру). Працює він тільки по п’ятницях, і звозять сюди свої домашні продукти торговці з усіх прилеглих районів. Вибір тут досить непоганий, а ціни – дуже навіть приємні.

Верховина – одне з найбільш “гірських” селищ Івано-Франківщини

Найбільш віддаленим варіантом відпочинку на гірській Івано-Франківщині є селище Верховина. З головних недоліків для туристів – відсутність залізниці. Як не крути, доведеться ще чимось добиратися після поїзда. Найближче від Ворохти – близько 30 км, від Івано-Франківська – вже 150 км, і це займе, у кращому випадку, години три. Втім, не варто через це списувати Верховину з рахунків.

Річка Чорний Черемош в Верховині
Річка Чорний Черемош в Верховині /  © Марина Григоренко
Річка Чорний Черемош в Верховині
Річка Чорний Черемош в Верховині /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Верховина - один з найбільш високорозташованих населених пунктів України
Верховина – один з найбільш високорозташованих населених пунктів України /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Річка Чорний Черемош в Верховині
Річка Чорний Черемош в Верховині /  © Марина Григоренко
Річка Чорний Черемош в Верховині
Річка Чорний Черемош в Верховині /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Верховина - один з найбільш високорозташованих населених пунктів України
Верховина – один з найбільш високорозташованих населених пунктів України /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко

На відміну від Яремче і Ворохти, розташованих на Пруті, через Верховину протікає річка Чорний Черемош. Вона хоч і досить вузька і мілководна, навесні має високе водопілля, а тому тут, особливо в цей період року, розвинений водний туризм – спортивний гірський сплав.

Річка Чорний Черемош у Верховині / фото Марина Григоренко

Верховина вважається одним з найвищих гірських населених пунктів України (саме з цим і пов’язана її нинішня назва). Найбільш високогірний путівець Верховини розташований на високому перевалі на висоті 1250 м. Нижня частина селища знаходиться на висоті 620 м над рівнем моря, тоді як більша його частина, переважно в горах, помітно вище. Зате тут можна сміливо відправлятися підкорювати ці височини і в подяку за труди отримувати дуже і дуже красиві види.

Вид на Верховину з одній з височин / фото Марина Григоренко

Також варто неодмінно підійти до озера Криве у Верховині, яке утворилося свого часу в результаті обвалу каменів і дерев, які перекрили потік Кривець. Саме озеро неймовірно красиве, наповнене чистою, холодною водою, а навколо – мальовничий ліс. Йти туди кілька кілометрів, тому якщо не налаштовані на пішу прогулянку, можна взяти в оренду велосипед або замовити кінну екскурсію.

З культурних пам’яток Верховини варто відзначити Будинок-музей історії створення фільму “Тіні забутих предків”, де свого часу жив і працював над фільмом знаменитий режисер Сергій Параджанов, а також Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика. Приватний музей був організований Кумликом у власному будинку на початку 2000-х років, і вже після його смерті справу продовжили його діти. Матеріали для музею збирали близько 30 років – предмети побуту, старовинний гуцульський одяг, знаряддя праці, грошові знаки різних часів та багато іншого, що дає уявлення про життя гуцулів. Дочка Кумлика нині проводить для туристів екскурсії будинком, доповнюючи експонати цікавими історіями. Предметом же особливої гордості господарів є колекція музичних інструментів, адже і сам Кумлик за життя був пристрасним музикантом.

Якщо зайнятися бронюванням житла зараз, можна ще встигнути підібрати собі досить вигідні пропозиції: від 175 грн/ніч в одномісному номері. У плані харчування, в селищі є кілька закладів домашньої кухні з досить низькими цінами. Також можна запастися продуктами на ринку біля автостанції.

Взагалі, вирушаючи в будь-яке з невеличких гірських містечок Івано-Франківщини, варто розуміти, що, можливо, поки ще сервіс тут не завжди на європейському рівні, але місцеві жителі дійсно намагаються зробити ваш відпочинок набагато комфортнішим. Вони із задоволенням пригостять вас домашніми продуктами, розкажуть, де і що краще купити-замовити-подивитися, і взагалі завжди підуть на зустріч. А ще майже напевно зможуть запропонувати вам додаткові послуги – починаючи від оренди велосипедів та іншого спорядження, і закінчуючи лазнями-саунами-мангалами.

Мабуть, в селищах типу Верховини або Ворохти, найкраще зупинятися саме в таких ось невеликих “садибах”, у господарів. В якійсь мірі, це навіть дозволить краще відчути дух Карпат.

Зрозуміло, вирушаючи до кожного із трьох зазначених населених пунктів, варто врахувати мету вашої поїздки. В першу чергу, вони ідеально підходять для відпочинку від міської суєти, відновлення душевної рівноваги і єднання з природою. А тому, не варто сподіватися на гучні вечірки та дискотеки до ранку. Для цього краще підійдуть гірськолижні курорти або просто поїздки у великі міста.

Водночас, якщо хочеться пригод, не обов’язково обмежувати свій відпочинок тільки обраним містечком. У кожному з них є туристичний офіс, який запропонує вам спорядження на прокат або екскурсії – на гори Говерла, Піп Іван, або ж на знамениту своїми овечими сирами Полонину (майже альпійські луки).

© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Лісом покрита тільки нижня частина Говерли
Лісом покрита тільки нижня частина Говерли /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Підйом на Говерлу
Підйом на Говерлу /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Види з вершини Говерли
Види з вершини Говерли /  © Марина Григоренко
Види з вершини Говерли
Види з вершини Говерли /  © Марина Григоренко
Види з вершини Говерли
Види з вершини Говерли /  © Марина Григоренко
Види з вершини Говерли
Види з вершини Говерли /  © Марина Григоренко
Види з вершини Говерли
Види з вершини Говерли /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Лісом покрита тільки нижня частина Говерли
Лісом покрита тільки нижня частина Говерли /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Підйом на Говерлу
Підйом на Говерлу /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Види з вершини Говерли
Види з вершини Говерли /  © Марина Григоренко
Види з вершини Говерли
Види з вершини Говерли /  © Марина Григоренко
Види з вершини Говерли
Види з вершини Говерли /  © Марина Григоренко
Види з вершини Говерли
Види з вершини Говерли /  © Марина Григоренко
Види з вершини Говерли

А можна поїхати в якесь сусіднє селище або містечко самостійно. Найчастіше, порозпитувати про це запросто можна господарів, у яких ви зупинитеся. Вони порадять, куди вам найкраще поїхати, які там є розваги або родзинки, і на чому найкраще дістатися. Можна відвідати Коломию, Косів, Яблуницю в межах області, або навіть виїхати кудись в сусідні – Львівську або Закарпатську. Наприклад, можна відправитися на знамените озеро “Синевир” або Сколівські Бескиди на Львівщині, або ж на Скелі Довбуша (останні вже ближче до Івано-Франківська).

© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії в Івано-Франківську, він же Художній музей
Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії в Івано-Франківську, він же Художній музей /  © Марина Григоренко
Єзуїтський костел в Івано-Франківську
Єзуїтський костел в Івано-Франківську /  © Марина Григоренко
Вірменський костел в Івано-Франківську
Вірменський костел в Івано-Франківську /  © Марина Григоренко
Центральний залізничний вокзал Івано-Франківська
Центральний залізничний вокзал Івано-Франківська /  © Марина Григоренко
Вид на центр Івано-Франківська з тераси ресторану ''Легенда''
Вид на центр Івано-Франківська з тераси ресторану “Легенда” /  © Марина Григоренко
Міська ратуша Івано-Франківська
Міська ратуша Івано-Франківська /  © Марина Григоренко
Вулички Івано-Франківська
Вулички Івано-Франківська /  © Марина Григоренко
Вулички Івано-Франківська
Вулички Івано-Франківська /  © Марина Григоренко
© Марина Григоренко
Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії в Івано-Франківську, він же Художній музей
Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії в Івано-Франківську, він же Художній музей /  © Марина Григоренко
Єзуїтський костел в Івано-Франківську
Єзуїтський костел в Івано-Франківську /  © Марина Григоренко
Вірменський костел в Івано-Франківську
Вірменський костел в Івано-Франківську /  © Марина Григоренко
Центральний залізничний вокзал Івано-Франківська
Центральний залізничний вокзал Івано-Франківська /  © Марина Григоренко
Вид на центр Івано-Франківська з тераси ресторану ''Легенда''
Міська ратуша Івано-Франківська
Вулички Івано-Франківська
Вулички Івано-Франківська

До речі, саме Івано-Франківськом можна закінчити вашу поїздку на травневі свята. З моменту свого заснування місто знаходилося спочатку в складі Речі Посполитої, потім Австрійської імперії, після цього Польщі, а з 1939 року у складі СРСР. Тому в його архітектурі можна побачити сліди різних епох, і все це досить гармонійно. Саме в Івано-Франківську знаходиться єдина в Україні міська ратуша в стилі модерн, знаменитий Палац Потоцьких (Потоцький – одних із засновників міста), а ще відразу кілька костелів. Ну, і, крім того, в Івано-Франківську дуже приємні ціни. Навіть у відомому ресторані «Легенда» в центрі міста, з вікон якого відкривається прекрасний вид.

Вид на центр Івано-Франківська з тераси ресторану "Легенда" / фото Марина Григоренко

В цілому, Івано-Франківщина поки що є досить дешевим для туристів, а тому швидко організувати поїздку туди з мінімальними витратами не так вже й складно, наприклад, на ті ж травневі свята. Дорога в обидва кінці обійдеться до 500 грн на людину. Ще в 600-800 грн обійдуться чотири ночі за умови розміщення в одномісному номері (проживання в кімнатах на 2-3 людини буде ще дешевше з розрахунку на одну людину). Додайте до цього гроші на їжу, розваги та екскурсії… Загалом, цілком можна вкластися в 2 тисячі гривень з людини при поїздці на 4-5 днів. А тепер порахуйте, скільки грошей ви витратите за ці ж 4-5 днів, гуляючи все це час на травневі свята, наприклад, у Києві чи вирушаючи на шашлики?

Гарних вам пригод, не бійтеся експериментувати з маршрутами!