В разі війни між США і СРСР під ядерний удар потрапила б Коломия. ДОКУМЕНТИ

Національне управління архівів та документації США оприлюднило перелік можливих цілей на випадок ядерної війни з Радянським Союзом у 1959 році. В Україні найбільше постраждала б Полтавщина. На Прикарпатті ядерного бомбардування зазнала б Коломия.

1

Це перший випадок, коли розсекречуються офіційні документи щодо ядерної війни, повідомляє Історична правда з посиланням на New York Times.

Йдеться про військові та промислові об’єкти на території СРСР, його східноєвропейських соціалістичних союзників та Китаю, який до розколу 1960-х років був союзником Москви.

Розсекречений документ має назву “Дослідження вимог до атомної зброї на 1959 рік”. Він укладений Стратегічним авіакомандуванням Збройних сил США в 1956-му і визначає важливість і порядок знищення ключових ворожих об’єктів.

Цілі та їхні специфікації перераховані у кодованих таблицях на 800 сторінках.

2

Обгортка страхітливого переліку

“Систематичному знищенню” підлягали об’єкти у великих містах, серед них 179 у Москві, 145 у Ленінграді і 91 у Східному Берліні.

Об’єкти мають номери за категоріями – приміром, “сталь”, “двигуни”, “виробництво електрики”, “військові школи”, “радіо і телебачення”, “виробництво шин”, “танки”, “рідке паливо”, “виробницство стрептоміцину [антибіотик]”, “урядові будівлі” і ще багато іншого.

В кожній цілі серед інших категорій обов’язково присутній код 275, що означав “населення”.

3

Інфографіка з сайту Університету Вашингтона. Зроблена трохи криво, бо замість неіснуючих волинських аеродромів Горохова і Бихова на карті мають бути білоруський Бихів і російська авіабаза Горохівка (нині Остров-5 у Псковській області). Видно, що під ядерний удар потраплють Москва, Берлін і Варшава. В Українській РСР від радіоактивного забруднення внаслідок удару найбільше б постраждала Полтавщина.

“Це огидно, звичайно, що населені центри були під прицілом”, – зазначив старший аналітик Університету Вашингтона Вільям Барр, який і звернувся до Пентагону з проханням зняти гриф секретності з документу. Він додав, що це найбільш детальний перелік цілей, відкритий військовими для громадськості.

Точні адреси і назви цілей визначити неможливо, оскільки вони закодовані. Відповідь на це питання міститься у так званій “Енциклопедії бомбування”, але вона досі засекречена.

Наголошується, що перший удар Стратегічне авіаційне командування планувало спрямувати не на промислові об’єкти, а на авіаційний комплекс СРСР.

В 1956 році, коли було укладено цей перелік, основним засобом доставки ядерних зарядів залишалися важкі бомбардувальники, тому американці планували в першу чергу знищити цю категорію цілей.

Під удар підпадали аеродроми і ракетні бази, командні центри, склади, об’єкти авіаційної та ракетної промисловості. Пріоритетом були місця базування бомбардувальників та ракет, об’єкти ППО.

Аеродроми в Кіровограді, Києві, Коломиї.

Аеродроми в Кіровограді, Києві, Коломиї.

Загалом у переліку більше 1100 аеродромів – від тодішньої Німецької демократичної республіки до Китаю. Кожен із них має свій код пріоритету.

Науковці з Архіву національної безпеки (Університет Вашингтона) визначили топ-20 з цих аеродромних цілей, шість із них – в Україні.

Йдеться про авіабази у Прилуках (Чернігівщина), ПолтавіЖитомиріСтрию (Львівщина), Миргороді (Полтавська область) i Мелітополі (Запорізька область).

На університетському сайті називають ще авіабазу Хорол на Полтавщині, але такого аеродрому немає – очевидно, американські архівісти сплутали його з населеним пунктом Хороль (заснованим переселенцями з Полтавщини в XIX сторіччі) біля Владивостока, де в 1956 році була авіабаза важких бомбардувальників Ту-4.

На території Білоруської СРСР розташовувалися шість авіабаз із топ-20, із них аеродроми в Бихові та Орші мали пріоритет №1 і №2. На території Росії – сім авіабаз (включно зі згаданим вище Хоролєм), в Естонській СРСР – одна (Тарту), з пріоритетом №13.

Незалежний консультант Стівен Шварц зазначив, що розсекречення переліку цілей дозволяє побачити страхітливі деталі ядерної війни.

“Це надзвичайно потужна зброя, здатна завдати неймовірних руйнувань, – наголосив Шварц. – Цей документ вже є історичним, але, на жаль, сама ядерна зброя історією ще не стала”.

Джерело: kurs.if.ua