У Коломиї відзначили 100-річчя провідника ОУН Куряви. ФОТО

1 липня минуло 100 років від дня народження одного з чільних провідників ОУН уродженця Кийданча Василя Федюка (Куряви), який 30 років поневірявся в сибірських тюрмах.

З цього приводу в музеї історії міста Коломиї відбувся вечір-спогад.

Шкода, що на вшанування пам’яті цієї людини крицевого гарту прийшли лише літні люди. Організаторка заходу Ольга Руданець з подивом зауважила, що й у самому Кийданчі про нього мало хто чув.

І якби письменник, лауреат Шевченківської премії Михайло Андрусяк не написав про Федюка в своїй трилогії “Брати грому”, ця харизматична постать залишилася б у пам’яті лише своїх нащадків та у фрагментах спогадів інших учасників визвольних змагань.

Біографію Куряви тут подавати немає сенсу, адже навіть Михайлові Андрусяку цей професійний конспіратор відкрив далеко не всі сторінки життя.

Письменник навів приклад свого спілкування з Василем Федюком, коли той уже за часів Незалежності приїхав на батьківщину й оселився в Коломиї.

“Про це говоримо й пишемо, – ставить умови спілкування Курява, – про це говоримо, але не пишемо, а про це не говоримо й не пишемо”… Крапка.

 

У тридцятирічному віці повітового провідника ОУН Василя Федюка вислідили й заарештували каральні органи МГБ.

У шістдесятидволітньому віці його звільнили з тюрем і заслання й він поїхав до родини, яка мешкала в Курську. Доживав віку в Коломиї. Прожив немало – 89 років.

Має сина та внуків.

Син Юрій прийшов на вечір-спомин, однак відмовився публічно говорити про батька.

Сидів і мовчав, сховавши невисловлене за темними окулярами.

Зате мав слово єдиний живий побратим Куряви Йосип Томенчук.

Зрештою, старий чоловік також мало що розповів, окрім того, що разом з Курявою ділив небезпеку підпільної роботи.

Старий підпільник, багатолітній каторжник у Коломиї самотнім не почувався, – його відвідували політв’язні, громадські діячі міста. Але сам він і на волі залишався “підпільником” – ніде привселюдно не виступав, ні за що не агітував, не вигукував на вічах патріотичні гасла. До смерті над ним витав ореол таємничості.

АВТОР: Іван ДЖИНДЖУРА

ФОТО: Андрій КАНЯ