Торговицькі вечорниці та мишинське весілля: репортаж з ночі у музеях Коломиї

Міжнародний День музеїв у Коломиї відзначено декількома “родзинками”.

По-перше, відбувся творчий дебют Центру розвитку “Крок за кроком”, який базується в культурно-мистецькому центрі “Світовид”.

Керівники Центру подружжя Косовичів-Григораків показали разом зі своїми юними вихованцями виставу “Дарунки дерева”.

Особливістю такого проекту є залучення присутніх до дійства. Діти – учасники вистави – демонстрували свої здібності до імпровізації.

У Музеї писанки звучали “добре забуті” народні наспіви Городенківщини. Привіз цю автентичну перлину фольклорно-етнографічний гурт з будинку культури села Торговиці “Торговицькі вечорниці”, що на Городенківщині.

Відрекомендовував аматорів Іван Липчук – донедавна відомий громадський діяч Коломиї, багаторічний учасник хору медпрацівників “Жайвір”.

Пан Липчук розповів, що цікавиться давніми забутими мелодіями багато років, збирає їх і записує, хоч не знає музичної грамоти, бо у медінституті його цьому не вчили. І справді, колектив заспівав невідомі широкому загалу пісні, які виконували дівчата й парубки на вечорницях у минулі епохи. Варто відзначити не лише виконання, а й артистичну поведінку аматорів.

Якби учасникам театралізовано-концертної програми до Дня музеїв присуджували гран-прі, то найвищої нагороди, мабуть, удостоїлися б аматори з Мишина постановкою дійства традиційного покутського весілля.

Всі, хто хоч трохи тямить у народній музиці, знають: мишинські весільні музики є неперевершеними, і так було з незапам’ятних часів. А обрядовість мишинського весілля лунає славою далеко поза межі Гуцульщини й Покуття. Власне, саме село Мишин розташоване на пограниччі Гуцульщини й Покуття.

Мишинські аматори показали чи не весь весільний цикл, починаючи від зустрічі “весільних гостей” та “ладкання” – жіночих приспівувань й примовлянь під час наряджання молодої. А довге терпіння глядачів урешті було винагороджене запрошенням усіх присутніх до “весільного” столу. Зрозуміло, що хоч весілля було несправжнім, зате весільні страви – найсправжнішими.


АВТОР: Іван ДЖИНДЖУРА.

ФОТО: Андрій КАНЯ.