Що одягали і що їли у спеку давні українці

Ми ходимо у легкому одязі, їмо морозиво і п’ємо холодні смузі, вмикаємо кондиціонер на повну потужність — і усе одно танемо від спеки, пише газета “Експрес“.

А як раніше українці переживали літню пору?

— Вони зводили житла, у яких трималася прохолода, — каже Анастасія Панкова, наукова співробітниця Музею Івана Гончара. — Хати робили із суміші глини, соломи та кізяку. Якщо у такій хатині побути в легкому одязі години зо дві, навіть коли надворі 40 градусів, можна добряче замерзнути. А вночі глина віддавала тепло, яке накопичила за спекотний день, і в приміщенні ставало тепло.

— Який одяг носили українці влітку?

— Сорочки із льону чи конопель — вони приємні для тіла, гіпоалергенні, мають гарні гігроскопічні властивості, тобто добре пропускають піт, не парять. Чоловіки із сорочкою носили полотняні штани та пояс. Жінки — теплі вовняні спідниці, як і взимку. І не одну! Тоді красивою вважалася дівчина, що має широкі стегна та плечі. Це свідчило про те, що вона зможе легко народжувати та добре працювати. Тому в деяких селах дівчата надягали на себе по 8 — 10 спідниць, щоби тіло здавалося більшим.

— Отакої! А ми на дієтах сидимо…

— Також теплий одяг свідчив про заможність. Збереглися старі знімки гуцулів, де парубки у спеку одягнені в сорочку, шкіряний кептар із хутром всередині та сердак із грубої тканої вовни. Та це було вбрання про людське око. На город ішли, зрозуміло, без верхнього одягу. У деяких селах жінкам навіть дозволялося поратись у сорочці та фартусі. Хоча для тодішньої українки вийти на поріг свого дому в самій сорочці було рівнозначно тому, що тепер — у спідній білизні.

— А якими були головні убори, взуття?

— Жінки носили білі хустки, чоловіки — солом’яні капелюхи. Незаміжні дівчата могли ходити з непокритою головою, а от одружені — ні. Взуття влітку не носили. Хороші чобітки, черевички взували лише на свята — у руках несли до церкви, а вже там одягали.

— Чим харчувалися у спеку?

— Городиною, фруктами, ягодами, пили холодну воду з колодязя. У поле брали зі собою сало, у південних регіонах — кисле вино. Ці продукти добре втамовують спрагу. До речі, було повір’я: якщо опівдні заснути на полі, прийде мавка і тобі поробить. Тож засинати боялися. Можна сказати, від теплового удару рятувало повір’я.

Головне фото: “Майстерня Треті Півні” (https://www.facebook.com/TretiPivni/)

АВТОР: Інна КУЧЕР