Не роботою єдиною. Як стоматологу з Коломиї вдається поєднувати професійну діяльність і подорожі. ФОТО

Спеціаліст своєї справи, люблячий чоловік та батько чотирьох дітей, людина, яка побувала у 53 країнах світу, екстремальний лижник та навіть затятий мисливець.

Мова про коломийського стоматолога, якому вдається поєднати все вищеперелічене. В нього власна клініка в Коломиї й багато підлеглих. Своїми знаннями лікар ділиться з молодим поколінням, бо ж викладає в Чернівецькому університеті.

На запитання про те, як вдається поєднувати роботу, хобі та сімейне життя, відповідає: “Коли відпочиваємо чи подорожуємо цілою сім’єю, то вдається, але насправді це дуже важко, бо робота забирає багато часу”.

Ця розповідь про доктора медичних наук Романа Левандовського. Вирісши в родині лікарів, він ще з малечку знав, що працюватиме у сфері медицини, як дід і батько. Але наш герой вирішив шукати таку професію, щоб працювати тільки вдень, бо ще малим хлопчиком спостерігав, як тато, який працював гінекологом, неодноразово вставав вночі й терміново біг у пологовий будинок. Але зараз, коли пан Роман став хірургом-стоматологом, термінові нічні операції трапляються також. Тому, яку б ти професію не обрав у сфері медицини, допомагати хворим будь-якої пори дня чи ночі – твій обов’язок.

Слід зазначити, що доктор Левандовський єдиний у Коломиї займається реабілітацією людей, які хворіли на рак щелепи. Ця частина його професії складна не тільки фізично, а й морально.

Після того, як людина переживає важку операцію з видалення частини щелепи, вона випадає із соціуму. Таким людям важко розмовляти із знайомими чи колегами по роботі, тому, зазвичай, вони перестають з ними спілкуватися, їм треба, в першу чергу, відновлюватись. Держава цим хворим не допомагає зовсім. Тому Роман Левандовський займається відновленням втрачених частин за допомогою новітньої ортопедичної апаратури.

“Реабілітацією хворих, які втратили частину обличчя або щелепи, я займаюся з 2000 року. Треба відмітити той факт, що хірургів, які можуть вдало виконати операцію з видалення щелепи, у світі набагато більше, ніж ортопедів, які можуть її відновити. Це дуже дорога справа як у світі, так і в Україні, тривала в часі. Пацієнти, як правило, не можуть самостійно оплатити лікування. Але навіть якщо людина має гроші, вона не знає, до кого звернутися. Тому ми придумали низку ортопедичної апаратури з відновлення втрачених частин обличчя, якій немає аналогів у світі. Раніше вважалося, що дентальні імплантати не можна встановлювати хворим, які пройшли хіміо- та радіотерапію через онкологічне захворювання. Маючи 32-річний досвід роботи, наша команда лікарів довела, що це не тільки можливо, а й дає колосальний позитивний ефект”, – розповідає пан Роман.

Саме тому, щоб представити свої напрацювання та поділитися досвідом, стоматолог отримав запрошення виступати з лекціями за кордоном, які вдалося уже читати в семи країнах світу, зокрема в Новій Зеландії, Кубі, Грузії тощо.

Але пан Роман відвідує інші країни не тільки з робочими візитами. Мандри – це його хобі. Він уже побував у багатьох країнах світу. Подорожує як із сім’єю, так і з друзями. Згадує неймовірну поїздку з дружиною до столиці Японії Токіо. Зовсім нещодавно повернувся з Аргентини.

Пан Роман пригадує: “Ми були екстремальною компанією в пустелі Атакама в Чилі. Це мої найбільші враження. Це місце на Землі, де не було 400 млн років жодної краплі дощу. Але це дуже красиво і незвичайно. Там є гарячі джерела, соляні озера, неймовірні квіти і дуже багато тварин. Я побачив там речі, які навіть не сподівався побачити.

На висоті 4300 м гаряча річка, яка витікає з-під землі, де навколо буяє рослинність. А там, де є вода в пустелі, завжди присутній оазис. Також незвичайно бачити скелі без нічого. В нас був гід. Ми брали джип і їздили пустелею. Це була дуже екстремальна поїздка, бо за 17 днів ми змінили 15 літаків”.

Роман Левандовський – це приклад того, як можна поєднати непоєднуване, жити у своє задоволення та бути успішним у роботі. Треба любити те, що робиш, а робити те, що любиш, тоді все вдасться.

Ярина БАЛАБАНИК

Фото: Андрій КАНЯ та з сімейного архіву Левандовських