Зовсім недавно коломийський футбольний клуб “Карпати” перейменували в “Покуття”.

“Дзеркало медіа” зустрілося з командою і дізналося ледь не все про коломийський футбол. 

Донедавна клуб мав назву «Карпати», яка не є коломийською, оскільки 2011 року команда з Печеніжина перейшла до нашого міста. Локація змінилася, а назва залишилася старою.

«В українському футболі «Карпати» повинні бути тільки одні – львівські! – зазначає президент ФК «Покуття» Олександр Тарасюк і додає: – Ця назва є історичною та відповідає регіону, де команда грає».

А історична вона тому, що саме під нею грали футболісти з 1989 до 2007 років. На той час команда була досить відомою на теренах України. Очолював її Михайло Васильович Угорський. До слова, він підтримав цю ідею, дуже зрадів, що молодь хоче відновити історичну спадщину.

Слід зазначити, що підтримали цю ініціативу й самі вболівальники клубу. В інтернеті провели опитування, де кожен міг вирішити майбутнє коломийської команди. Абсолютна більшість проголосувала за «Покуття», хоча серед можливих варіантів була й стара назва «Карпати», а також «ФК Коломия», «Зорі Карпат» та інші.

З новою назвою команда почала підкорювати нові вершини. Вийшла вона вже на всеукраїнський рівень. Оновився склад, лікарі. Тренер прийняв на себе нові функції. Команда розуміє, що відтепер гратиме на вищому щаблі, тому намагається професійно зростати.

Увійти в ритм всеукраїнської арени спочатку було важко. Сезон розпочали не надто успішно. Перші ігри дали зрозуміти, що не все так просто, як здається. Але під кінець сезону футболісти виправили ситуацію. В результаті у своїй групі ФК «Покуття» посідає четверте місце.

Ми вчилися на ходу. Для того, щоб ти підвищувався в класі, про це треба було думати не влітку, а починати роботу ще взимку», – каже Олександр Тарасюк і продовжує: «Важливо перебудувати ментально гравців. Коли розумієш, що ти в області найсильніший, грати легко, а коли відчуваєш, що команди по силі, своїх спроможностях та можливостях приблизно однакові, то тут треба заставляти людей шукати додаткові резерви всередині себе, щоб виграти».        

Таку думку має президент футбольного клубу, а що ж думають його гравці? «Дзеркало» також поспілкувалося з футболістами, щоб зрозуміти, як виглядає командний дух зсередини.

Юрій Кисилиця в команді з 2013 року. Хлопець розпочав свою футбольну кар’єру у 15 років. Грав за клуби в різних містах України: Дніпрі, Сімферополі, Києві, Сумах та інших. Юрій навіть має звання майстра міжнародного класу та чемпіона Всесвітньої універсіади.

Про перехід до коломийського клубу зовсім не шкодує, каже, що тут ставлять високу планку й намагаються її досягнути: «Коли я перейшов у Коломию, тоді команда називалася ще «Карпати», я дуже комфортно почувався на той час. Одразу знайшов спільну мову з гравцями і з президентом клубу. Мене підкупило те, що в Коломиї до футболу ставляться дуже професійно. Я знав, що цей клуб буде розвиватися і рости. Так воно й сталося. Тепер ми уже вийшли на новий рівень».

Тарас Сивка також грав ще за часів «Карпат», але хлопець хотів рости як футболіст, тому перейшов у ФК «Тернопіль», потім – ФК «Буковину» та ФК «Колос» (Київ). Це були професійні клуби, але півроку тому футболіст знову повернувся в наше місто.

«Якщо порівнювати рівень ФК «Покуття» і рівень професійних команд другої ліги, то в Коломиї за всіма мірками зараз кращі умови, ніж в інших», – каже Тарас.

Роман Шифир займається футболом майже двадцять років. За цей час вже встиг побувати у професійних клубах. Грав за «Оболонь» (Київ), «Борисфен» (Бориспіль), «Ігросервіс» (Сімферополь) та інші. В «Покутті» футболіст уже три роки.

«В нас одна велика дружня сім’я, один одного завжди підтримуємо. Цілі в нас тільки найвищі. Спільними зусиллями йдемо до мети. Якщо є ігри, де нам не вдається перемогти, підштовхуємо один одного, щоб разом працювати над помилками. Я проникся духом цієї команди. В Івано-Франківській області немає такого клубу, щоб так відповідально ставилися до своєї роботи».

Текст: Ярина БАЛАБАНИК, фото: прес-служба ФК "Покуття"