Інтерв’ю з новою очільницею освіти на Городенківщині. Про опорні школи, батьківські комітети та розкрадання коштів

Минуло майже п’ять місяців, як Світлана Івасюк очолила відділ освіти Городенківської райдержадміністрації.

Кореспондент “Дзеркало медіа” розпитало керівника, як працюється.

– Пані Світлано, скажіть, будь ласка, чи вже виявлені  причетні до розкрадання коштів у районному відділі освіти, історія з яким торік наробила багато шуму?

– Ще моїм попередником, виконувачем обов’язків Юрієм Лахманом, звільнена бухгалтер Галина Приймак. Проте слідство триває, суд не виніс кінцевого рішення, тому не можу нічого коментувати. Фактично й не маю жодних даних. Оригінали всіх документів, табелі, нарахування по заробітній платі, головні книги – все вилучено й зберігається в обласній прокуратурі.

“Думаю, що надалі зловживання не повторяться. Наша централізована бухгалтерія переведена на спеціальну систему, в якій головний бухгалтер може відстежувати всі нарахування”.

Думаю, що надалі зловживання не повторяться. Наша централізована бухгалтерія переведена на спеціальну систему, в якій головний бухгалтер може відстежувати всі нарахування. Бухгалтери кожного кварталу обмінюються головними книгами, тобто одна перевіряє іншу. В грудні за рішенням районної ради від нас відійшла спортивна школа, відповідно зменшилась кількість педагогів. Ми провели оптимізацію в централізованій бухгалтерії, скоротили з 20 до 14 посад, відповідно до кількості педагогічних працівників у районі.

– Як щодо створення опорних шкіл, чи є вже напрацювання?

– Наразі гостро стоїть питання створення об’єднаних територіальних громад, тому про опорні школи зможемо говорити після вирішення цього питання. Звісно, певні напрацювання є. Насамперед опорними будуть міські школи. Велика кількість дітей уже доїжджає сюди на навчання. До прикладу, з Ясенева Пільного на наступний рік маємо 10 заяв у міські школи.

У нас є багато й сільських шкіл з доброю навчальною базою, які могли б бути опорними−Чернелицька, яку торік намагались зробити опорною, також Росохацька, Виноградська, Тишківська школи. У Чернятинській школі добудовують спортивний зал і їдальню. Проблема, над якою працюємо,− в районі є 23 малокомплектних класи й середні школи, які вже кілька років намагаємось понизити в ступені. Зокрема Сороківська, де всього 67 дітей, Семаківська−87 учнів.

– Як з підвезенням дітей до навчальних закладів?

– Наразі всі сім шкільних автобусів приведені до належного стану, відремонтовані. Підвіз здійснюється в повному обсязі, навіть маємо ще один новий автобус у резерві, який буде використаний при створенні опорної школи.

– Кількість технічних працівників у школах дуже велика, про це неодноразово говорили на нарадах у райдержадміністрації. Яке ваше бачення?

–Маємо нестачу фінансування технічних працівників і працівників дошкільних закладів, тих, чия праця оплачується з місцевого бюджету. Цьогоріч із необхідних 57 мільйонів гривень згідно з кошторисом нам не вистачає 21 мільйон. Відповідно до закону, всі кадрові питання взяли на себе директори шкіл, вони й відповідають за прийом і звільнення людей. Ми, відділ освіти, маємо тільки контролюючу функцію, можемо хіба рекомендувати.

Наразі з головами РДА та райради обговорюємо можливість перевести школи на пультову охорону, тобто забезпечити сигналізацією, отож не буде потреби в сторожах. Це дасть змогу зекономити.

– Батьківські комітети в країні начебто припиняють роботу, а Івано– Франківський міськвиконком заборонив приймати школі гроші готівкою. Як у нас з цим?

– Старе положення про батьківські комітети втратило чинність, а нового ще немає. Та це не означає, що батьківських комітетів нема чи не має бути. Саме голови батьківських комітетів або піклувальних рад відповідають за збір і збереження коштів, звітують перед батьками за їхнє використання. У всіх навчальних закладів нашого району є інтернетсайти, там  публікуються фінансові звіти, копії квитанцій і накладних.

Безготівкового збору коштів наразі не практикуємо, хоча школи й відкривають рахунки для можливого переведення туди грошей. Не приймати готівку, мабуть, зручно для великих міст, а мамі чи батькові їхати з віддаленого села до Городенки, щоб покласти на рахунок школи невелику суму, навряд чи раціонально.

Спілкувалася Оля КОВАЛІВ, Городенківщина

Фото: Андрій КАНЯ