Чим живе політехнічний коледж. Інтерв’ю з Андрієм Ляшеником. ФОТО+ВІДЕО

Коломийський політехнічний коледж є об’єктом постійної уваги журналістів “Дзеркала“. Тут нема жодної заангажованості, просто цей навчальний заклад з року в рік демонструє високі показники в усіх сферах своєї компетенції – у навчанні, в спорті, активному інтегруванні в світ сучасних технологій.

Власне, вивчення й практичне застосування сучасних виробничих технологій – це козирна карта коледжу. За словами нового директора закладу Андрія Ляшеника, найпрогресивніші й найперспективніші галузі в коледжі – автоматизація і комп’ютерне програмування, розробка програмного забезпечення, комп’ютерне машинобудування. (Нещодавно на Дні відкритих дверей студенти демонстрували своє ноу-хау –  транспортних роботів). Оскільки коледж обрав нового керівника, мусимо сказати про нього кілька слів. Отож, коротка біографічна довідка.

Коломиянин Андрій Ляшеник вчився в СШ №1. У 1983 році закінчив Львівський політехнічний інститут з дипломом інженера-електромеханіка за спеціальністю “робототехнічні системи і комплекси”. Працював на ДОЗі на різних посадах. Від 1998 року працює в політехнічному коледжі. 2016-го року як прогресивний і успішний викладач внесений до Книги шани Коломиї. У 2017-му був оголошений конкурс на заміщення посади директора. Серед трьох кандидатів Андрій Ляшеник набрав найбільше голосів – 74 відсотки – і 1-го лютого призначений директором коледжу.

Директор має всі підстави хвалитися навчальним закладом, де довго працює. Найбільша перевага закладу в акцентуванні на практичне застосування теоретичних знань. Кращі випускники продовжують навчатися у Львівській політехніці, інших технічних вишах країни, у Краківському університеті, або ж проходять чотиримісячну практику в Німеччині, де отримують стипендію 600 – 1000 євро. Після успішно пройденої практики отримують два дипломи – український та німецький. “Німеччина радо вкладає інвестиції в успішних наших студентів, – пояснює директор, – бо такий випускник, повернувшись додому після практики, стане своєрідним кур’єром. Добре орієнтуючись у сучасному європейському виробництві, він буде містком для співпраці між німцями й українцями”.

А ось іще одне свідчення наближення коледжу до світової практики здобутку знань – дистанційне навчання. Це такі відеоуроки, коли студент вивчає курс, перебуваючи поза межами коледжу. Навіч економія часу й кишенькових витрат. Проте тут є свої мінуси, передусім – відсутність живого спілкування. Але і на це є рада, – в коледжі провели успішний експеримент, коли поза межами аудиторії перебував не студент, а викладач і засобами сучасних технологій вів заняття. Він міг бачити активність і рівень знань кожного студента, присутнього  в аудитирії. Таким чином дистанційний викладач має змогу виокремити якогось здібного студента і навести з ним особистий контакт для майбутньої промоції. До того ж спілкування з фаховим світилом засобом технокомунікацій вимагає значно менших фінансових затрат з боку коледжу, аніж дати йому роботу в стінах закладу.

При всіх успіхах коледжу директор не бачить доцільності ліцензувати у ньому магістратуру, як найвищий освітньо-кваліфікаційний рівень. Коломия наразі не є великим індустріальним центром і заледве чи стане ним найближчим часом; за повним обсягом практичних знань треба їхати в великі міста. І це нормально. Випускник, який не попрацював за спеціальністю поза межами Коломиї, буде слабким фахівцем. Тим не менше, у вересні ліцензують тут бакалаврат.

Можна ще зупинитися на спортивних досягненнях політехнічного коледжу, можна також відзначити економістів, модельєрів тощо.  Загрози “перевиробництва” економістів і бухгалтерів не існує, – переконаний директор, – позаяк “ми даємо лише ті знання і в такій кількості, яку вимагає ринок праці”.

Найбільша мета – аби випускники їхали за кордон для підвищення фаховості, а потім поверталися до Коломиї і піднімали тут інфраструктуру за європейськими стандартами, – підсумовує Андрій Ляшеник.

АВТОР: Андрій МАЛАЩУК
ФОТО: Андрій КАНЯ
ВІДЕО: Ярослав КОНИК